Факультет теорії та історії мистецтва
Факультет заснований у 1959 році з ініціативи заслуженого діяча мистецтв України, мистецтвознавця Петра Говді, який очолював його до 1964 року. Потім посаду декана обіймали: Микола Тищенко (1964–1974), випускник факультету, кандидат мистецтвознавства Гліб Юхимець (1974–1986), кандидат мистецтвознавства, професор Юрій Белічко (1986–1991), випускник факультету, доцент Віктор Джулай (1991–2009), з 2009 року деканкою стала його випускниця Марина Русяєва.
За час свого існування факультет підготував понад 1200 фахівців, серед яких громадяни Болгарії, В’єтнаму, Еквадору, ФРН, Філяндії, США тощо.
Нині факультет об’єднує одну випускову кафедру теорії та історії мистецтва й дві загальноакадемічні – культури та соціально-гуманітарних дисциплін, а також іноземних мов. Кафедру теорії та історії мистецтва у різні роки очолювали: Петро Говдя (до 1964), Юрій Асєєв (до 1974), Юрій Белічко (до 1985), Михайло Криволапов (до 2004), тепер – Олександр Федорук.
Концепція діяльності факультету передбачає виховання та професійну підготовку мистецтвознавців освітньо-кваліфікаційних рівнів «Бакалавр», «Спеціаліст» і «Магістр» за двома спеціалізаціями: «Мистецтвознавство. Теорія та історія мистецтва» (денна та заочна форми навчання) та «Мистецтвознавство. Організація та управління розвитком художньої культури» (денна форма навчання). На денній формі навчання бакалаври здобувають освіту впродовж чотирьох років, на заочній – п’яти. Після цього найкращі випускники факультету мають змогу навчатися ще рік у магістратурі. В деканаті студентами денної форми навчання опікується В. Ф. Орнст, заочниками вже кілька десятиліть керує Л. Г. Владова. Майбутні абітурієнти факультету мають змогу займатися на підготовчих курсах, вивчаючи програму вступних творчих випробувань з історії мистецтва.
1991 року при факультеті відкрито аспірантуру. Це дає можливість здійснювати ідею безперервної підготовки фахівців вищої кваліфікації. Найкращі випускники продовжують навчання в аспірантурі академії та науково-дослідних інститутів НАНУ, в мистецьких закладах України, серед яких, зокрема, «Кураторська платформа» PinchukArtCentre, та за кордоном (наприклад Еколь де Франс).
Випускники факультету нині становлять основний потенціал у галузі українського мистецтвознавства. Вони працюють у науково-дослідних інститутах, вищих і середніх навчальних закладах, музеях, видавництвах, редакціях періодичних видань і засобах масової інформації, в системі Національної спілки художників України, художніх галереях тощо. З поміж них є дійсні члени, члени-кореспонденти академії мистецтв України, доктори та кандидати мистецтвознавства, директори музеїв і галерей, лауреати державних премій України.
Впродовж десятиліть на кафедрі теорії та історії мистецтва працював потужний колектив педагогів-науковців: Юрій Асєєв, Платон Білецький, Юрій Белічко, Леонід Владич, Іван Врона, Петро Говдя, Віктор Джулай, Ганна Заварова, Вадим Клеваєв, Людмила Сак, Микола Тищенко, Олександр Тищенко та інші. Зараз у складі викладачів кафедри – професори, дійсні членкиня та члени Національної академії мистецтв України Людмила Міляєва, Михайло Криволапов, Олександр Федорук; професорка Ольга Лагутенко; доцентки Наталія Белічко, Людмила Лисенко, Марина Русяєва, доцент Володимир Могилевський; старші викладачки Ольга Балашова, Олена Боримська, Оксана Конончук; викладачки та викладачі Оксана Баршинова, Володимир Петрашик, Ігор Хоборов. Переважна більшість з них – випускники факультету. На факультеті зберігається традиція залучення до викладання мистецтвознавців, які мають великий досвід експозиційної роботи у провідних музеях Києва та є кураторами великих виставкових проєктів.
Підготовка мистецтвознавців у вищому академічному художньому закладі завжди мала свою специфіку. Передусім – це постійна взаємодія у процесі навчання зі студентами всіх факультетів, можливість безпосереднього спостереження за творчим процесом при відвідуванні учбових майстерень і спілкування з провідними майстрами образотворчого мистецтва та архітектури, які викладають в Академії. Академічне навчання передбачає лекційні та семінарські заняття, які проходять не тільки в аудиторіях, але й на матеріалах експозицій і фондів найбільших музеїв, галерей та мистецьких інституцій Києва.
Основний акцент у програмі навчання мистецтвознавців в системі Академії робиться на аналізі художнього твору і є обов’язковим елементом нормативних курсів з історії мистецтва. Навички дослідницької роботи студенти здобувають під час написання курсових і дипломних проєктів за самостійно обраними темами. Це також дозволяє стимулювати професійний підхід до художніх творів, допомагає освоїти методику роботи з пам’ятками мистецтва, враховуючи специфіку різних видів мистецтва певного періоду. Послідовність, характер і мета літньої практики (археологічної, музейної, галерейної та редакційно-видавничої) розраховані на максимально повне знайомство студентів з основними формами майбутньої професійної діяльності.