Книга пам’яті полеглих за Україну

Чорний Володимир Анатолійович – народився 27 березня 1976 року в м. Кропивницький. З дитинства мріяв стати художником, або біологом-мандрівником.
Отримав фахову освіту в НАОМА, майстерня станкової графіки професора Чебикіна А.В.
Після закінчення Академії Володимир обрав професію художника-декоратора для фільмів.
Це його майстерними руками творилися атмосфери стрічок  “Памфір” (реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук, 2022), “Залізні метелики” (реж. Роман Любий, 2023), “Брама” (реж. Володимир Тихий, 2017), “Наші котики” (реж. Володимир Тихий, 2020), «Віддана» (реж. Христина Сиволап, 2020), «Ефір» (реж. Кшиштоф Зануссі, 2018), «ШТТЛ» (реж. Едді Уолтер, 2022). Працював художником-постановником та художником-декоратором над кліпами для «Океан Ельзи», «DREZDEN», «Соня Кей», «ТНМК» та інші, рекламі Apple airpods, Reno і т.д.
    З початком повномасштабного вторгнення росіян, Володимир Чорний пішов добровольцем в ЗСУ. На посаді головного сержанта, який виконував і командирські обовʼязки. Захищали з бригадою Марʼїнку, звільняли Лиман, тримали лінію оборони на напрямку «Сватово-Кремінна».
Загинув 9 травня 2023 року в битві під с. Невське.
Володимиру Чорному Указом Президента України присвоєно орден «За заслуги» ІІІ ступеня посмертно.

МИСТЕЦТВО ГЕРОЯ
31 жовтня 2023 року у Виставковому залі  Художнього музею НАОМА Вчена рада Академії відкрила виставку творчих робіт Володимира Чорного. Перед глядачами відкрився багатогранний творчий шлях художника – від навчання до становлення як митця, надзвичайно яскравого, талановитого, хороброго, з шаленим потенціалом…
Твори Володимира Чорного, наповнені його тонкою душею, спектром його емоцій і відчуттів, займуть гідне місце у колекції Музею НАОМА для майбутніх поколінь.
В Академії буде встановлена меморіальна дошка, вже є проєкт, це буде виконано як художній твір.
Велика подяка пані Олені Білецькій за можливість долучитись до творчості Володимира Чорного.
На виставці представлені багатошарові метафоричні картини художника, виконані в техніках офорту, лінориту, деревориту, гравюри.
Виставлені мідні форми, з яких друкувалися офорти, розкладені ескізи, нариси, кальки,  фото із знімальних майданчиків «Залізні метелики», «Памфір», «Брама», «Яса», «Наші котики». Подивитися відео з міксом цих картин, кліпів і роликів.
Ще можна почитати оповідки Володимира Чорного «з нуля», він відправляв їх у месенджері своїм друзям, для розуміння того, що дійсно відбувається на фронті.
Ще одне питання, яке звучало на виставці: «чого пішов? Йому б воювати іншим фронтом, художнім, такий-бо талановитий»… Та по перше, нема інших фронтів, він у нас єдиний, і його зараз тримає ЗСУ, а по друге – не міг інакше, був з тих, хто бере на себе відповідальність, хто не може зносити несправедливість, наругу і знищення України. Хто буде захищати її навіть ціною життя, боронячи від зла рідних, друзів,  українців,  наш дім.