Народилася 19 березня 1991 р. у м. Бахмут (Україна).

Навчалася на архітектурному факультеті Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (2009–2015) за спеціальністю 1201 архітектура будівель і споруд, у 2018 р. вступила до аспірантури в Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури.
В 2023 році захистила дисертацію на тему «Принципи формування інтерактивної рекреації в історичному середовищі міста» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 191 «Архітектура та містобудування» галузі знань 19 «Архітектура та будівництво».

Захоплюється графікою, макетуванням та фотозйомкою, брала участь у виданні книги «Художній метал Києва» (2012).

Працювала архітекторкою в архітектурному бюро ТАМ Л. Скорик (2012-2013), ТАМ І. Юрчака (2014-2015),  ZOTOV&CO (2015–2016).
Зараз є старшою викладачкою архітектурного проєктування в НАОМА.

Hniloskurenko М., Skoryk L. The leading importance of architectural conservation areas for the establishment of a modern system of interactive recreation in historical cities. Linguistics and Culture Review. 2021. 5(S4). P. 1312–1324.
https://doi.org/10.21744/lingcure.v5nS4.1783

ОР Бакалавр
ОК16 Архітектурне проєктування
ОК16.1 Проєктна практика
ОК21 Кваліфікаційна робота

Архітектурні проєкти:
● інтер’єри головного офісу та шоуруму компаній VERSUM та IT-BLOCK у Києві (2018–2019)
● інтер’єр геймерського клубу Cyber Hub у Києві (2020)
● рестайлінг та інтер’єр розважального  комплексу «Щастя» в м. Біла Церква (2021)
● інтер’єр шоурумів італійських фарб OIKOS(2022-2023)

Публікації у періодичних наукових виданнях
1. Гнілоскуренко М. Ілюзія як метод візуалізації публічного простору. Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник. 2019. № 54. С. 33–42.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2019_54_5
2. Гнілоскуренко М. Інтерактивна рекреація в історичному середовищі міста. Українська академія мистецтва. 2019. № 28. С. 5–10.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uam_2019_28_3
3. Гнілоскуренко М. Історико-культурний потенціал як передумова інтерактивної рекреації в історичному ядрі міста. Південно-європейський науковий журнал (East European Scientific Journal). 2020. № 53. С. 4–9.
https://eesa-journal.com/wp-content/uploads/EESA_153_jan_2020_part_4-3.pdf
4. Гнілоскуренко М. Середовище історичних ареалів міст як основа формування інтерактивної рекреації. Український журнал будівництва та архітектури. 2021. № 1. С. 36–44.
http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/6434
5. Гнілоскуренко, М. (2023). Інтерактивність та креативність як основа вдосконалення міжлюдської комунікації та взаємодії з історичним середовищем. Містобудування та територіальне планування, (83), 63–73.
https://doi.org/10.32347/2076-815x.2023.83.63-73
6. Techniques and Modern Interpretations for the Developments of Historical City Centers: Insights from Ukraine. Skoryk, L.P., Hniloskurenko, M.V. ISVS e-journal, 2023, 10(7), 255–265.
7. Стаття у колективної монографії приуроченої до 100-річчя архітектурного факультету НАОМА: «Принципи та прийоми формування інтерактивної рекреації у практиці композиційно-естетичного вдосконалення публічних просторів історичного міста». 2024.

Сертифікат про успішне завершення курсу №16GW-116 в рамках курсу «Цифрові інструменти Google для закладів вищої, фахової передвищої освіти» від 19 жовтня 2021 р.

Сертифікат про успішне завершення циклу вебінарів «Міжнародний досвід у публікаційній сфері. Успішні публікації у Scopus та Web of Science» № АА 3446 від 07 по 11 лютого 2022 р.

Проходження курсу підвищення кваліфікації з вивчення передового досвіду за темами «Наука. Освіта. Практика». 28-29 березня 2024 р. НАУ. Київ.