Василь Іванович Забашта (1918–2016) — професор Київського художнього інституту, нині НАОМА (1980), видатний український живописець, педагог і громадський діяч, народний художник України (1999), удостоєний срібної (2007) та золотої (2008) медалей Академії мистецтв України.

Понад шістдесят років творча та педагогічна діяльність діяльності Василя Івановича Забашти пов’язана з Київським державним художнім інститутом – нині Національною академією образотворчого мистецтва та архітектури. Студент, аспірант творчої аспірантури, з 1952 року – викладач, з 1962 року – доцент, з 1972 по 1978 рік займав посаду декана живописного, графічного та скульптурного факультетів, з 1980 року – професор, з 1993 по 2016 рік – керівник відродженої навчально-творчої пейзажної майстерні.

Василь Іванович Забашта народився 11 липня 1918 року в селі Бабенкове на Харківщині. Наймолодший з одинадцяти дітей, він походив з роду чумаків, описаного Григорієм Данилевським. У 1937–1938 роках навчався в художньому гуртку у Володимира Яковенка, а влітку 1938 року почав займатися пленерним живописом з Віктором Савіним. Того ж року вступив до Харківського художнього училища, де його наставниками були К. Грипич, А. Головашов і В. Касіян.

У 1947 році Василь Забашта вирішив продовжити навчання в Київському державному художньому інституті (нині – НАОМА), де вступив до історико-батального ательє під керівництвом відомого художника Карпа Трохименка. Його наставником став художник Георгій Меліхов.

Після закінчення інституту у 1951 році Василь Забашта вступив до творчої аспірантури, в якій навчався під керівництвом художника Віктора Костецького. Працював у галузі станкового живопису, створюючи тематичні картини, пейзажі, натюрморти й портрети. З листопада 1956 року по квітень 1957 року Василь Забашта перебував у Китаї з групою вітчизняних митців. Побачене й пережите він відобразив у живописних та графічних роботах. Підсумкова виставка «Сто днів у Китаї», де було представлено його твори, мала успіх у Києві. 1957 року пройшла перша персональна виставка художника.

Василь Забашта поєднував педагогічну діяльність із творчою та громадською активністю: керував художньою студією Жовтневого палацу культури (1952–1976), працював у Товаристві охорони пам’яток історії та культури України (1972–1985), був співорганізатором і членом правління Всеукраїнської громадської організації «Зелений світ» (1989–1994). З 1991 року – член Народного Руху України.

Митець майстерно працював у жанрах історично-жанрової картини, портрета, пейзажу та натюрморту. Його живописна манера еволюціонувала від мінорно-хроматичної палітри до мажорно-світлоносного колориту, акцентуючи звучність барв і надаючи естетичної самоцінності фактурному пастозному малярству.

Відзначаючись особливою чутливістю до тем історичної пам’яті, народного епосу та природи рідного краю, Василь Забашта розвивав у своїй творчості принципи реалістичного мистецтва, глибоко вкоріненого у національний ґрунт. Його твори відзначаються монументальністю образів, виваженістю композиції та тонким колористичним вирішенням. Серед знакових творів митця — полотна, присвячені визвольній боротьбі українського народу, історії Київської Русі, епізодам народного життя.

Творчість і викладацька діяльність Василя Забашти заклали міцне підґрунття для збереження й розвитку класичних традицій НАОМА у складних історичних обставинах ХХ століття. Він залишив по собі не тільки вагому мистецьку спадщину, але й потужний педагогічний вплив, який продовжує відлунювати в діяльності його учнів та наступних поколінь українських митців. Його педагогічна методика передбачала поєднання академічної основи з розвитком індивідуальної художньої мови студента. Забашта наголошував на необхідності гармонійного поєднання технічної вправності із духовною наповненістю твору.

Як педагог, В.Забашта виховав цілу плеяду українських митців, серед яких — Ніна Марченко, Тетяна Голембієвська, Олександр Басанець, Василь Гурін, Ігор Мельничук, Ольга Морозова, Прокіп Колісник, Михайло Деяк, Андрій Чеботару, Андрій Яковенко та інші відомі нині митців. 1999 року відбулася персональна виставка до 80-річчя В. І. Забашти “Учитель і учні”.

Також Василь Іванович написав книгу спогадів «Путь до творчості», що складається з трьох частин: «Ангел на греблі», «Мої вчителі та друзі», «Творчість». Твори художника представлені у зборах музеїв України та прикрашають собою приватні колекції в Україні, США, Канаді, Франції, Італії, Кореї, Китаї.

Постать Василя Забашти — це яскравий приклад того, як вірність класичній основі поєднується з увагою до національної ідентичності та глибоким усвідомленням місії мистецтва в житті суспільства.