Свою діяльність Наукова бібліотека розпочала одночасно із заснуванням Української академії мистецтва у грудні 1917 року.

Колишня студентка Академії, визначна художниця Оксана Павленко розповідала: «Пригадую, як наприкінці січня – на початку лютого 1918 року я брала участь у своєрідних походах для поповнення бібліотеки та картинної галереї УДАМ. Із числа студентів, певно, з ініціативи Федора Ернста, складалися загони охочих. Із відповідним «мандатом» ми вирушали до тих чи інших будинків – інколи пограбованих, а інколи й поруйнованих, де були цінні збірки мистецьких творів та бібліотеки. Завдання наше полягало в рятуванні того, що лишилося…» [1].

Згідно з дослідженнями історика, джерелознавця Сергія Білоконя 22 лютого 1919 року за рекомендацією новообраного ректора Академії Георгія Нарбута Федора Ернста (Фе́дір (Теодор-Ріхард-Едуард) Лю́двігович (Львович) Е́рнст (28 жовтня (9 листопада) 1891, Київ — 28 жовтня 1942 ,Уфа)) було призначено на посаду бібліотекаря й завідувача академічною галереєю. Як розповідала Марія Володимирівна Трубецька, разом із Ф. Ернстом у бібліотеці працювали учні професора Михайла Бойчука – сама вона (1918–1927 рр.) та Іван Липківський, син митрополита В. Липківського.

На початку 1919 року Ф. Ернст склав проєкт статуту книгозбірні Академії : «У бібліотеці повинні бути каталоги: а) інвентарний, куди заносяться всі видання й рукописи в порядку їх придбання, б) алфавітний, в) систематичний, г) каталог рукописів, д) по можливості бажане заведення бібліографічного покажчика літератури за всіма фахами та спеціальними питаннями (§ 3).

Крім того, в бібліотеці повинні бути: а) книги для запису видань, що виносяться до майстерень, б) книга для статистики кількості відвідувачів, характеру й кількості вимог, в) книга дезідерат для запису заяв професорів та студентів про видання, які бажані для придбання, г) списки дублетів (§ 3).

Бібліотека має окремий відділ рисунків, архітектурних креслеників, рукописів, стародруків, гравюр тощо (§ 4). Користування книгами та виданнями бібліотеки дозволяється виключно в приміщенні бібліотеки і спеціально призначеній для того кімнаті. В окремих випадках, по заяві професора, книга з окремого, кожний раз, дозволу завідуючого бібліотекою може бути відпущена в майстерню, за відповідальністю професора. Кожне видання можна тримати в майстерні не більш трьох днів. Перед початком канікул всі видання обов’язково повертаються бібліотеці. Особливо рідкі[сні] та дорогоцінні видання, рукописи, малюнки, штихи, першодруки, архітектурні кресленики в майстерні не видаються; користуватись ними в приміщенні бібліотеки можна лишень з спеціального дозволу завідуючого бібліотекою» (§ 14).

Право користування книгозбірнею належить усім професорам та лекторам Академії, всім штатним працівникам та студентам. Сторонні особи можуть займатися в бібліотеці лишень з дозволу ректора (§ 15). У випадку псування книги від особи, яка в цьому винна, вимагається повернення коштів за книгу за сучасними риночними цінами. Коли книгу зіпсовано не так, щоб уже не можна було надалі нею користуватися, суму визначає бібліотечна комісія, а попсоване видання залишається у власності бібліотеки (§16). Коли пропав нумер періодичного видання або один том з багатотомного видання, вимагається – в першому випадкові ціна цілого року, в другому – цілого видання» (§ 17)» [2].

Документів про надходження книг до бібліотеки в той час, на жаль не багато. Зберігся документ:

«Розписка
Від І Державного Музею одержано для Бібліотеки Академії Мистецтв
«Старые Годы» за роки: 1911, 1912, 1913, 1914, 1915.
Бібліотекар Академії Мистецтв
Ф. Ернст
20.VI.1919»

Відоме також посвідчення: «Ф Ернст виїжджав у відрядження до Петрограда для участі в посмертній виставці творів Нарбута. 8 липня 1922 року йому було доручено «придбання інших речей мистецтва, книг та видань для Бібліотеки та Музею Академії» [2].

1922 року академію було реорганізовано в Інститут пластичних мистецтв.

1924 року Інститут пластичних мистецтв об’єднується є Українським архітектурним інститутом в Художній інститут. Ф. Ернст «працював у перетвореному виші до 19 травня 1925 року. Із сумовитою гордістю відзначив він у своїх паперах, що створив «цілком заново й без жодних коштів чималу мистецьку бібліотеку й музей»» [2].

Згідно архівних джерел станом на 1 жовтня 1927 року фонд бібліотеки нараховував 6362 назви (6215 книг та 147 періодичних видань) [3].

Зберігся також «Список періодичних видань, що їх передплачує бібліотека-читальня Київського художнього інституту на 1928 рік»:

українські (10 назв) – «Нова генерація», «Червоний шлях», «Шлях Освіти», «Життя й революція», «Науково-Технічний вісник», «Більшовик України», «Студент Революції», «Глобус», «Всесвіт», «Кіно»;

російські (11 назв) – «Советское искусство», «Печать и Революция», «Новый ЛЕФ», «Революция и культура», «Современная Архитектура», «Строительная промышленность», «Строительство Москвы», «Известия Текстильной промышленности», «Фотограф», «Полиграфическое производство», «Военный Вестник»; та 7 назв іноземних періодичних видань [4].

У 1935–1967 рр. бібліотекою завідувала
Алла Іванівна Трюта. Алла Іванівна була справжнім бібліотекарем. Втративши двох синів на фронтах Другої світової війни, вона всю свою любов і турботу перенесла на студентів. Студентський гуртожиток був розташований на третьому поверсі інституту, і студенти працювали в переповненій читальній залі до 22 години. Адже в ті часи підручників майже не було. Алла Іванівна була освіченою людиною, володіла декількома іноземними мовами. Саме завдяки їй на професійному рівні було закладено фундамент майбутньої бібліотеки з унікальним фондом видань із образотворчого мистецтва, започатковано інвентаризацію книжкового фонду (перший запис в інвентарній книзі датується 1 січня 1935 року).

Під час Другої світової війни фонд бібліотеки залишився на місці і був збережений зусиллями архітектора, викладача інституту Петра Федоровича Костирка (02(14). 02. 1897, с. Лави, нині Сосницького р-ну Чернігівської обл.— 13. 02. 1982, Київ) (https://esu.com.ua/article-5369).

Після звільнення Києва від фашистських загарбників бібліотека відновила свою роботу. На початок 1945 року в бібліотеці нараховувалось 25 000 примірників документів.
Понад 30 років працювали в бібліотеці:

Протягом 1968–1977 років бібліотекою завідувала

В цей період від основного книжкового фонду був відокремлений фонд художньої літератури. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки почав формуватися також у 70-ті роки. Митці старшого покоління добре пам’ятають цих чудових бібліотекарів, які жили інтересами студентів. Всі вони працювали в нашій бібліотеці багато років. Наприклад, у В. Форостовець був єдиний запис у трудовій книжці – робота у бібліотеці КДХІ.

Упродовж 1978–2021 років бібліотеку очолювала

В цей період в бібліотеці відбулося багато структурних змін. Завдяки постійним клопотанням перед керівництвом інституту бібліотека одержала додаткові приміщення. Було створено абонемент наукової та навчальної літератури, а також нові відділи: комплектування та наукової обробки літератури; довідково-бібліографічний; науково-технічної інформації; відділ обслуговування та книгозберігання; розширилась мережа кафедральних бібліотек. Наприкінці 80-х років завершилось упорядкування довідково-бібліографічного апарату бібліотеки та індексування книжкового фонду і каталогів згідно з Бібліотечно-бібліографічною класифікацією. Щорічно фонд бібліотеки поповнювався
на 10-12 тисяч примірників друкованих видань, з них 35 – іноземних.

У 1982 році за наказом Міністерства культури УРСР – бібліотека КДХІ стає Республіканським методичним центром для бібліотек училищ художніх, театральних, хореографічного, циркового, декоративно-ужиткового мистецтва. Разом з цим збільшився обсяг бібліотечних робіт: створюється картотека науково-методичних праць викладачів інституту; співробітники бібліотеки працюють в архівах і наукових бібліотеках Києва, збираючи документи та матеріали з історії інституту. Розпочато також роботу з ретроспективного розкриття книжкового фонду шляхом щомісячних тематичних переглядів літератури; бібліографи готують списки літератури на допомогу викладачам-науковцям та списки нових надходжень.

Наприкінці 2004 року бібліотека, окрім традиційних форм роботи, розпочала впровадження автоматизації основних бібліотечних процесів (комплектування, обробка документів, бібліографія, обслуговування читачів) та формування електронного каталогу (ЕК) на фонд документів бібліотеки Академії в інформаційному просторі автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи «УФД/Бібліотека». Бібліотекою створені такі БД: «Автори НАОМА», «Дисертації та автореферати дисертацій у фонді бібліотеки НАОМА», «Колекції книг у фонді бібліотеки НАОМА», «Статті із періодичних видань та видань, що продовжуються».

У 2010 році бібліотека розпочала штрих-кодування нових надходжень документів, що в майбутньому дозволить перейти на автоматизовану видачу документів користувачам.

З початком повномасштабної фази російсько-української війни бібліотека не зупиняла свою діяльність. Змінився кадровий склад бібліотеки, але не змінився дух поваги до «живої» книги. Співробітники бібліотеки відчувають свою відповідальність за утвердження української книги, української ідентичності; бібліотека стала волонтерським осередком НАОМА.

Впродовж останніх п’яти років бібліотека Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, що є структурним підрозділом НАОМА, одночасно із інформаційною, навчальною, виховною, патріотичною, культурною, естетичною діяльністю, активно та цілеспрямовано спрямовує роботу на втілення наукової діяльності, що полягає у всебічному забезпеченні науковими та навчально-науковими виданнями, інформаційними матеріалами навчального процесу, що максимально задовольняють відповідні запити всіх категорій користувачів, згідно впровадженню Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 березня 2023 р. № 190-р. та Стратегії розвитку НАОМА.

Бібліотека НАОМА надає широкий спектр наукових послуг, серед яких бібліотечно-бібліографічне та науково-інформаційне обслуговування науково-педагогічного складу Академії, студентів, аспірантів та співробітників; розширення форм науково-інформаційних послуг; формування інформаційної культури користувачів бібліотеки; популяризація книжкового фонду бібліотеки шляхом різноманітних форм науково-методичної продукції; інформаційний супровід та підтримка наукових досліджень; формування довідково-бібліографічного апарату бібліотеки; формування фонду періодичних видань; удосконалення традиційних та новітніх інформаційних технологій в роботу всіх відділів бібліотеки.

Серед іншого:

–  Проводиться науково-дослідна робота з історії Академії: архів публікацій про Академію та викладачів.

– Надаються методичні консультації (усні та письмові) щодо оформлення списків цитованих праць у «Віснику НАОМА» та Збірнику наукових праць «Українська академія мистецтва» та оформлення бібліографічних записів.

– Надається допомога у підборі документів для написання курсових, бакалаврських, магістерських та дисертаційних наукових робіт.

– Надаються послуги індексування документів згідно УДК для кваліфікаційних робіт та наукових статей.

– Готуються різноманітні форми науково-методичної продукції: інформаційні огляди, рекомендаційні списки документів, бюлетені нових надходжень.

– Популяризується науковий доробок Академії. Сформований та продовжує поповнюватись Репозитарій НАОМА.

– Готуються тематичні публікації на сайті НАОМА, у розділі Наукова Бібліотека, серед яких: анонси мистецьких подій, що відбуваються в читальній залі бібліотеки; огляди нових книжкових надходжень; тематичні статті, пов’язані з актуальною суспільно-політичною ситуацією; тематичні статті, присвячені митцям та культурно-мистецьким явищам.

В бібліотеці проводяться наукові семінари: Здійснення перевірки на плагіат засобами Google classroom; Перевірка на плагіат засобами Google classroom для студентів; Актуальні питання авторського права в сфері художньої творчості; Редагування профілів та пошук журналів / статей у науковометричній базі даних Scopus).

Бібліотека здійснює широку виставкову діяльність: проведення тематичних виставок, оглядів наукової літератури, виставки творчих робіт викладачів НАОМА та інше.

Забезпечується перевірка магістерських та бакалаврських кваліфікаційних дипломних робіт здобувачів вищої освіти, статей здобувачів вищої освіти НАОМА для академічного збірника, дисертаційних робіт на академічну доброчесність.

Проводиться робота по інформаційно-методичному забезпеченню освітніх програм першого, другого та третього освітніх рівнів до акредитації освітніх програм. Розміщені електронні ресурси з повним доступом до джерел на сайті академії у розділі Бібліотека.

Продовжено формування Електронного каталогу.

Пріоритетними напрямками роботи бібліотеки НАОМА є поповнення, збереження книжкових фондів, формування інформаційно-бібліографічних ресурсів для забезпечення навчальної, науково-творчої та дослідницької роботи Академії не тільки на традиційних носіях, але й у електронному вигляді.

З цією метою, в рамках наукового дослідження бібліотеки «Історія НАОМА в документах та публікаціях» працівники книгозбірні розпочали формування електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу «Наукові видання викладачів НАОМА»; «Архівні матеріали з історії НАОМА».

В рамках виконання проєкту «НАОМА цифрова» формується Електронна бібліотека.

Все це свідчить про те. що бібліотека виконує широкий спектр освітньо-наукових послуг, які відповідають вимогам Закону України «Про бібліотеку та бібліотечну справу» про бібліотеку як інформаційний, культурний, освітній структурний підрозділ, що бібліотека має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації. Головним завданням бібліотеки є якісне забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

У своїй діяльності Бібліотека НАОМА керується законами України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Про вищу освіту», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про науково-технічну інформацію», Статутом Академії та іншими нормативними документами.

Згідно Закону України «Про вищу освіту», бібліотека, поряд з факультетами та кафедрами, є основним структурним підрозділом закладу вищої освіти У відповідності до затвердженої Вченою радою структури НАОМА (рішення від 06 червня 2024 p., протокол № 19; введено в дію наказом № 181-од від 11.06.2024 р.), бібліотека є основним структурним підрозділом академії (підпорядковується проректору з наукової роботи). Згідно Типової структури бібліотек вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27 вересня 2012 року № 1058 та у відповідності до діючого Штатного розпису бібліотека ІІІ групи за оплатою праці в своєму підпорядкуванні має такі структурні підрозділи:

• Відділ комплектування та наукової обробки літератури,
• Довідково-бібліографічний відділ,
• Відділ обслуговування та книгозбереження.

14 лютого 2025 року наказом ректора НАОМА затверджено рішення Вченої ради від 30 січня 2025 року
про надання Бібліотеці НАОМА статусу наукової та затверджено назву
Наукова бібліотека НАОМА.

Список використаних джерел:

1. Білокінь С. Каталог 2-ї звітної виставки Української державної академії мистецтв (УДАМ). Осінь 1921 // Студії мистецтвознавчі. 2007. Число 3. С. 84–85.
2. Білокінь С.В. В обороні української спадщини. Історик мистецтва Федір Ернст. Київ, 2006. С. 62–65.
3. Відомість про стан бібліотеки Київського художнього інституту на 1-ше жовтня 1927 року. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 166. Оп. 6. Спр. 478.
4. Список періодичних видань, що їх передплачує бібліотека-читальня Київського художнього інституту на 1928 рік. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 166. Оп. 6. Спр. 478.