Свою діяльність бібліотека розпочала одночасно із заснуванням Української академії мистецтва у грудні 1917 року. 1922 року академію було реорганізовано в Інститут пластичних мистецтв, який 1924 року об”єднали з Українським архітектурним інститутом, внаслідок чого книжкові фонди останнього поповнили бібліотеку нового закладу – Київського художнього інституту. У “Списку організацій КХІ, що безпосередньо зв’язані з Правлінням”, опублікованому в першому номері “Мистецько-технічного ВИШу” (1928), згадуються Бібліотечна Рада і Бібліотека.

Згідно з дослідженнями історика, джерелознавця Сергія Білоконя («В обороні мистецької спадщини», «Каталог 2-ї звітної виставки Української державної академії мистецтв (УДАМ). Осінь 1921 року») 22 лютого 1919 року за рекомендацією Г. Нарбута Федора Ернста було призначено на посаду бібліотекаря. Разом з Ф. Ернстом у бібліотеці працювали учні професора М. Бойчука: Марія Трубецька (1918-1927 рр.) та Іван Липківський, син митрополита В. Липківського.

У 1935 -1969 рр. бібліотекою завідувала А.Трюта. Алла Іванівна була справжнім бібілотекарем. Втративши двох синів на фронтах Другої світової війни, вона всю свою любов і турботу перенесла на студентів. Студентський гуртожиток був розташований на третьому поверсі інституту, і студенти працювали в переповненій читальній залі до 22 години. Адже в ті часи підручників майже не було. А.І. Трюта була освіченою людиною, володіла декількома іноземними мовами.  Саме завдяки їй на професійному рівні було закладено фундамент майбутньої бібліотеки з унікальним фондом видань з образотворчого мистецтва, започатковано інвентаризацію книжкового фонду (перший запис в інвентарній книзі датується 1 січня 1935 року).

Під час Другої світової війни фонд бібліотеки залишився на місці і був збережений зусиллями архітектора, викладача інституту П.Костирка. Після звільнення Києва від фашистських загарбників бібліотека відновила свою роботу. На початок 1945 року в бібліотеці нараховувалось 25 000 примірників документів.

 Понад 30 років працювали в бібліотеці В.Тучапська, В.Форостовець, М.Нікитенко. Протягом 1970-1977 рр. бібліотекою завідувала О.Сакальська. В цей період від основного книжкового фонду був відокремлений фонд художньої літератури. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки почав формуватися також у 70-ті роки. Митці старшого покоління добре пам’ятають цих чудових бібліотекарів, які жили інтересами студентів. Всі вони працювали в нашій бібілотеці багато років. Наприклад, у В. Форостовець був єдиний запис у трудовій книжці – робота у бібліотеці КДХІ.

Багато структурних змін відбулося у бібліотеці за останні 30 років, відтоді як її очолила О.Соколова. Завдяки постійним клопотанням перед керівництвом інституту бібліотека одержала додаткові приміщення.   Було створено абонемент наукової і навчальної літератури, а також нові відділи: комплектування і наукової обробки літератури; довідково-бібліографічний; науково-технічної інформації; відділ обслуговування та книгозберігання; розширилась мережа кафедральних бібліотек. Наприкінці 80-х років завершилось упорядкування довідково-бібліографічного апарату бібліотеки та індексування книжкового фонду і каталогів згідно з Бібліотечно-бібліографічною класифікацією. Щорічно фонд бібліотеки поповнювався на 10-12 тисяч примірників друкованих джерел, 140 назв періодичних видань, з них 35 – іноземних.

У 1982 році за наказом Міністерства культури УРСР – бібліотека КДХІ стає Республіканським методичним центром для бібліотек училищ художніх, театральних, хореографічного, циркового, декоративно-ужиткового мистецтва. Разом з цим збільшився обсяг бібліотечних робіт: створюється картотека науково-методичних праць викладачів інституту; співробітники бібліотеки працюють в архівах і наукових бібліотеках Києва, збираючи документи та матеріали з історії інституту. Розпочато також роботу з ретроспективного розкриття книжкового фонду шляхом щомісячних тематичних переглядів літератури; готуються списки літератури на допомогу викладачам-науковцям та списки нових надходжень.

Наприкінці 2004 року бібліотека, окрім традиційних форм роботи, розпочала впровадження автоматизації основних бібілотечних процесів (комплектування, обробка документів, бібліографія, обслуговування читачів) та формування електронного каталогу (ЕК) на фонд документів бібліотеки Академії в інформаційному просторі автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи „УФД/Бібліотека”. Бібліотекою самостійно створені такі БД: „Автори НАОМА”, Дисертації та автореферати дисертацій у фонді бібліотеки НАОМА”, „Колекції книг у фонді бібліотеки НАОМА”, „Статей із періодичних видань та видань, що продовжуються”. У 2010 році бібліотека розпочала штрихкодування нових надходжень документів, що в майбутньому дозволить перейти на автоматизовану видачу документів користувачам.