Перейти до вмісту

До дня пам’яті Олександра Мурашка

Коли Україна перебуває у фокусі пильної уваги світу, який дедалі більше подивований і щоразу жорстокішим насиллям осатанілої московії, і незмінно стійким завзяттям українських оборонців, ми стаємо дійовими особами й глядачами всесвітньої драми. Як мешканці вільного українського простору, ніби на кону, розглядаємо себе з метою відповісти на все очевидніше питання – ким ми є в стосунку до світу, чим виділяємося в його розмаїтті, опріч того, що волею долі опинилися на «кривавих землях» (Тімоті Снайдер)? Відповідь постає несамохіть, бо за лаштунками видимості, у потойбіччі, перебувають попередники, свого часу досконалою працею давши змістовну відповідь, хоча світ і не дуже їх запитував, мало цікавлячись Україною. Ми відчуваємо могутню присутність цих велетів, йдучи по черговому українському колу поневірянь, але з більшим шансом вийти з нього назавжди, щоб переможно писати нову історію незалежної України.

Митцем, чия популярність на Заході стала своєрідним вікном, крізь яке європейцям проглянула українська народна стихія, вважається Олександр Мурашко. На думку Лариси Членової, завідувачки відділу стародавнього мистецтва Національного художнього музею України, видатної мистецтвознавиці, він є найяскравішою постаттю доби модерну в українському мистецтві. Означивши на початку основну мистецьку прикмету, мусимо пригадати і суспільні іпостасі, а також кінцевий факт життя, який назавжди залишився детективним сюжетом без розв’язки. Проте завершальним елементом розповіді про художника, випускника Петербурзької академії, керівника власної художньої студії, одного з ректорів новоствореної Української академії образотворчого мистецтва Олександра Мурашка можуть слугувати макабричні події, що відбулися на окупованих навесні 2022 року українських територіях. Куля в потилицю, з якою митця знайшли на Дорогожицькій вулиці у Києві в червні 1919, – це чергове з російських знарядь смерті, які впродовж століть східні зайди застосовували до особливо яскравих і радикально стверджених українців.

Завдяки мемуарам дружини художника Маргарити Мурашко (Крюгер), котра відтворила хронологію подій двох арештів і загибелі чоловіка, маємо підстави стверджувати разом із багатьма дослідниками цього періоду і, зокрема, біографії Мурашка, що йдеться не про прикру випадковість, а про сплановане вбивство з ідеологічних міркувань. На догоду останньому промовляють і фрагменти зі спогадів Тіни Омельченко, учениці-студійниці Мурашка, що впродовж кількох років проживала в його домі, допомагаючи по господарству, відтак разом із усіма переживала родинну трагедію.

«Сам О.О. любив все українське, но як началась революція, то О.О. зовсім почув себе українцем … Я народився вмісті з Україною і хочу бути її вірним сином». Це було тоді саме, як був проект відкрити академію».

Слід пригадати і шлях до читача безцінних спогадів близьких до Мурашка людей. Мемуари дружини Маргарити, уривки з яких були цитовані в статтях і книгах ХХ століття, вийшли друком у 2016 році, майже через 100 років після їхнього написання, із назвою-цитатою «Эти десять лет большого, глубокого счастья…»

Спогади про вчителя Тіни Омельченко «Знаєте, Тіно, я дуже люблю життя…» побачили світ тільки в 2017 році, хоча на них часто спиралися і Микола Бурачек, і Євген Кузьмін. А Микола Прахов, згідно з текстологічним аналізом, проведеним Дар’єю Добріян, впродовж дев’яти років вдавався до непрямого цитування, наводячи фрагменти рукопису Тіни Омельченко слово в слово без посилання на авторку. Власні його спогади, створені набагато пізніше, коли пам’ять не була настільки свіжою, щоб відтворити подробиці, так само будуються на оповіді Мурашкової учениці-мемуаристки.

Як і свідчення очевидців життя Мурашка, не був прямим і шлях дослідників його біографії. Тому що важко було вкладатися в прокрустові межі офіційної совітської версії загибелі митця, а також множити закоснілі твердження офіціозу про його розмаїту, часто експериментальну, творчість.

Досі мало дослідженим залишається Мурашків життєпис, його творчий шлях із еволюцією від учня Іллі Ріпина до митця, що поєднав модерн, імпресіонізм та реалізм. Хоча перші рішучі кроки у цьому напрямку зроблено: є ґрунтовна монографія Лариси Членової з ретельним розбором творчих етапів художника, зусиллями Дар’ї Добріян та Ігоря Пономарчука опрацьоване й видане венеційське листування Мурашка.

Дар’я Добріян, Ігор Понамарчук-молодший. Венеційське листування Олександра Мурашка (Антиквар. 09.05.2019)
https://antikvar.ua/venetsijske-listuvannya-oleksandra-murashka/

Вищезгадані спогади удови і учениці Мурашка є одним із чергових етапів праці, присвяченої Мурашку, яку із завзяттям здійснює кандидатка історичних наук, генеральна директорка музею «Духовні скарби України» Дар’я Добріян.

Олександр Мурашко. Як росія привласнює українську культуру // 10 запитань історику
https://www.youtube.com/watch?v=lmyaPkZGCvQ
Дар’я Добріян. Нове у родоводі Олександра Мурашка
https://antikvar.ua/nove-u-rodovodi-oleksandra-murashka/
Дар’я Добріян. Олександр Мурашко в зібраннях киян
https://antikvar.ua/murashko-v-sobranijah-kievlyan/
Дар’я Добріян «Неділя», або історія одного щедевра»
https://antikvar.ua/nedilya-murashka/
Дар’я Добріян. У червні 1914-го
https://antikvar.ua/u-chervni-1914/
Дар’я Добріян. Смерть Мурашка. Хто і за що вбив українського художника?
https://localhistory.org.ua/texts/statti/smert-murashka-khto-i-za-shcho-vbiv-ukrayinskogo-khudozhnika/

Слід зауважити, що багатообіцяючим стартом для дослідження життя і творчості видатного митця, яке раз по раз проявляється в журнальних дописах Дар’ї Добріян, стала її багатолітня робота в архівах і музеях та захист дисертації в 2019 році на тему «Мистецька, педагогічна та громадська діяльність Олександра Мурашка».

Небайдужа до яскравого українського художника і відома мистецтвознавиця та лекторка Діана Клочко, що висвітлює не лише аспекти творчості, але й глибоко досліджує окремі твори Олександра Мурашка.

Олександр Мурашко, артистичний портретист українського ар-нуво
https://www.youtube.com/watch?v=hz2aYBA68sc
«Благовіщення» на київській терасі. Історія картини Олександра Мурашка
https://localhistory.org.ua/rubrics/painting/blagovishchennia-na-kiyivskii-terasi-istoriia-kartini-oleksandra-murashka/

 

Далі буде…
З повагою,  Бібліотека НАОМА.