З 28 по 31 травня 2026 року в столиці пройшов 14-ий Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». В цьому році фестиваль проходив під гаслом “Нести свою свободу”. На фестивалі презентували нові чудові мистецькі видання.
Значною подією стало перевидання збірки “Українські народні пісні про кохання” з ілюстраціями (дереворитами) Василя Євдокимовича Перевальського, які увійшли до золотого фонду української графіки. Перевидання збірки відбулося силами родини художника. Василь Євдокимович взяв участь в дискусії “Заборонена краса. Українська книжкова графіка між цензурою і свободою” разом з філософінею Наталією Кривдою. Відомий графік розповів про те, як українське мистецтво підпадало під заборону і гоніння не лише за національний зміст, але просто за форму, художні прийоми, в яких радянська влада вбачала національні риси.
Другою важливою подією була презентація книги “Федір Кричевський” – другої частини трилогії “Кричевські й українська художня культура ХХ століття” в серії “Мистецькі роди України”, задуманої Валентиною Рубан-Кравченко (1940–2014) та завершеної видавництвом “Родовід”.
Не менш цікавим видається ще одне видання, презентоване на фестивалі – книга “Вічна молодість митця” видавництва “Стилет і стилос”. Авторка – мисткиня Надія Харт провела масштабне дослідження життя і творчості яскравого представника українського футуризму і декадансу Всеволода Максимовича.
На увагу митців також заслуговує книга “Сад” – перше видання нової книжкової серії про колекцію українського мистецтва видавництва “ist_publishing”. У книжці міститься понад 50 робіт українських художників, через які розгортається метафора саду: “від образу раю до уявлення країни як саду, де кожен здатен доглядати свій власний. Адже сад — це місце мрій, бачення й відновлення”.
Також певне зацікавлення викликала презентація книги “Українська ідентичність: від прадавніх символів до сучасної моди” видавництва “АДЕФ Україна”. Це – артбук, в якому художник Костянтин Богомаз відтворив українське вбрання, дослідивши старовинні джерела.
З повагою – бібліотекар першої категорії Вікторія Янчарук та Наукова бібліотека НАОМА.
Переглядів: 1
