Бібліотека НАОМА продовжує серію матеріалів про цікавих особистостей «Жінка у мистецтві» розповіддю про викладачку кафедри скульптури Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, членкиню Національної Спілки Художників України Христину Ігорівну Рідзель.
Народилася в 1990 році.
Навчання: СШ № 67 в м. Києві, ДХСШ ім. Т.Г. Шевченка, спеціалізація – скульптура, 2008-2014 рр. – навчання в Національній Академії Образотворчих Мистецтв і Архітектури в м. Києві (ОП «Станкова та монументальна скульптура»).
В 2012 році отримала диплом бакалавра з відзнакою.
З 2013 року — членкиня Національної Спілки художників України (молодіжне об’єднання).
В 2014 році отримала диплом магістра з відзнакою.
2014-2017 рр. – навчання на асистентурі-стажуванні під керівництвом професора Чепелика В.А.
З 2015 р. — членкиня Національної Спілки художників України.
З 2023 р. — викладачка кафедри скульптури НАОМА.
З 2012 р. бере участь у всеукраїнських та міжнародних виставках та проєктах, має перемоги, почесні дипломи, премії та інші нагороди.
30 жовтня 2023 року експозиція скульптур Христини Рідзель відбулася у приміщенні НАОМА в рамках виставкової традиції Академії, націленої на висвітлення творчості своїх викладачів. На заході були присутні як представники викладацького складу, що напочатку окреслили творчий портрет молодої скульпторки, так і студенти з кафедри скульптури, з якими був встановлений діалог наприкінці. Викладачка впевнено відповіла на запитання, якими студентська молодь, що вже набула початкових професійних навичок, реагувала на представлені роботи.
Кожен споглядальник мистецького твору сприймає побачене крізь призму власного досвіду, більш професійного чи навіть дилетантського, у міру обізнаності з темою і заглиблення в технічні нюанси виконання. Але емоції, що передують обмисленню, зазвичай визначають реакцію споживача культурного продукту. Невипадково, що працівники бібліотеки НАОМА, відвідавши цю виставку, були солідарні в думці щодо потужності змісту, високого рівня майстерності виконання і стильового різноманіття, які продемонстрували три «великі» експонати у доповненні менших скульптур, розташованих на стіні.
Бакалаврська дипломна робота пані Рідзель «Бабуся» своєю граничною реалістичністю відразу захопила увагу. Диплом про асистентури-стажування «Він і Вона» як концептуальна скульптура змусила розшифровувати сенс «розшматованості» чоловічої та жіночої фігур. Магістерська дипломна інсталяція з поліефірних смол «При надії», що отримала вищу нагороду на ARTLEVEL design festival, дещо натякнувши і самою назвою на авторський задум, дала безслівну настанову на оптимістичне очікування майбутнього.
Яскраві враження, отримані під час цього візиту на кафедру скульптури, стали поштовхом до ближчого знайомства з молодою мисткинею, яка, до слова, є і першою жінкою, викладачкою скульптури, в Академії сучасної України. В результаті спілкування ми отримали розлогі пояснення пані Рідзель стосовно власного творчого шляху, мистецьких уподобань і подальших планів, з якими пропонуємо ознайомитися.
- Як Ви зрозуміли, що Вам подобається саме скульптура?
Авторка фото – Марія Логвинчук
Я часто жартую з цього приводу так: «Всі мої спроби малювати аквареллю (олійними фарбами навіть не встигла спробувати в художній школі) закінчувалися тим, що замість кольорових робіт виходила гризайль. Тому я пішла на скульптуру». Але, якщо без жартів, то чомусь саме скульптура цікавила мене найбільше ще з юних років. Люблю працювати з об’ємом.
- Чи є реальні люди, що стали прообразами Ваших робіт?
Мені дуже пощастило, що для моїх робіт позували мої знайомі та друзі. Одна із найулюбленіших розповідей, ба більше, вона – дуже символічна: стосується моєї дипломної роботи (6 курс) «При надії…» на котру люб’язно погодилася стати моделлю моя хороша подруга, талановита художниця – Анастасія Сабадаш. Вона саме тоді була вагітна та носила під серцем хлопчика й ідеально підходила мені для образу (Настя має ніжну, витончену та гарну зовнішність).
І от 24 червня 2014 року, коли у мене був захист диплома, в цей же день на світ з’явився прекрасний Арсеній. Як гарно написала сама Настя: «Я мала до неї прийти на захист, але в мене почалися перейми. Того дня ми боролися, кожен за своє – Христина захищала свій диплом, а в мене з’явився син». (Фото публікується з дозволу А. Сабадаш)
- Чим Вас захопила викладацька діяльність? Труднощі?
Завжди розуміла, що вміння викладати, заохотити чи точніше, захопити та «запалити», саме навчити — це, особисто для мене, окремий талант! Це дуже цікавий досвід. Коли ти розповідаєш щось студенту, ти і сама приходиш до того, що ці думки, тези чітко збираєш у своїй голові й постійно вчишся, повторюєш те, що знав та вивчаєш нове.
- Захоплення у вільний час?
Дуже люблю фотографію. Особливо люблю макрозйомку, знімки роблю телефоном.
Навкруги нас так багато краси, кожна рослина – це окремий всесвіт. Захоплює те, що так багато прекрасного довкола: краплі дощу на листі, симетрія в живих рослинах, геометричність форм, пластичність живої природи серед строгості прямих ліній, різниця фактур/текстур, кольори чи монохром (пригадую, світлий листок на майже чорному від дощу асфальті), гра світла та тіні, а інколи й готовий флористичний «патерн».
Навіть, здавалося б, звичайна, на перший погляд, що точно ніяк не асоціюється з привабливим – калюжа, яка зацвіла, але там такий колір та текстури, що неможливо повірити, що це проста застояна вода серед поля.
- Чи готуєте Ви проєкт для Перемоги?
Поки ще не маю, але сподіваюся, що обов’язково з’явиться. Для мене це дуже складна та щемлива тема…
- Хто справив найбільший вплив на Вашу майстерність з викладачів НАОМА?
Пригадую, що змалечку (років 8-9) мене приваблювала Академія. Батьки знайшли чудові курси в Національній спілці художників України, що організовував Грох Микола Миколайович. Викладала у нас прекрасна Наталія Валентинівна Борисенко. Після було навчання в ДХСШ ім. Т.Г. Шевченка, а потім підготовчі курси з рисунку від Анатолія Миколайовича Твердого. Дуже вдячна цій чудовій людині та сильному митцю. Також вдячна Олексію Кирсовновичу Редько за його навчання, підготовку до вступу в НАОМА та цінні поради. Каркаси, до прикладу, я постійно роблю так, як він мене навчив.
А потім був вступ до Академії. Я щиро вдячна всім викладачам, котрі були у нас з першого курсу, кожен з них мав індивідуальний підхід та влучні поради, підказували та допомагали саме твоєму баченню роботи.
Радію, що зараз маю можливість викладати з ними на кафедрі. Окремо хочу подякувати та згадати про Володимира Андрійовича Чепелика, професора нашої майстерні (4-6 курс), мого керівника на навчанні в асистентурі-стажуванні. Володимир Андрійович підтримував мої ідеї та задуми і завжди допомагав, як цінною порадою (як з технічної сторони, так і з художньої), і, навіть, просто в пошуку людини, яка може допомогти поставити бронзову скульптуру на камінь.
- Чи є для Вас ідеали у світовій скульптурі?
Так, я люблю реалістичне та академічне мистецтво.
В захваті від майстерності Лоренцо Берніні, Едуарда Лантері, Рембранта Бугатті (анімаліст, просто неймовірний), Ґустав Віґеланн, а із сучасних – це Еудальд де Хуана Горіц (Eudald De Juana Gorizz), Гжегож Гвязда (Grzegorz Gwiazda), Ніколя Тікстон (Nichola Theakston, мисткиня, анімалістка, дуже живі роботи виконані в кераміці та бронзі), Бруно Уолпот (Bruno Walpoth), Хокон Антон Фагерос (Håkon Anton Fagerås).
- Ви ще є у пошуку власного стилю чи вже визначилися?
Думаю, що я можу бути в постійному пошуку свого стилю та ідей. Так і відбувається зараз. Адже вчитися та вдосконалюватися можна і потрібно, на мою думку, все життя. Завжди цікавлять якісь нові чи вже більш класичні матеріали для реалізації своїх задумів. Поглинає сам процес створення, адже неможливо прорахувати та врахувати всі нюанси роботи, а точніше тонкощі, в роботі з різними матеріалами. І результат може бути трохи іншим, але від цього не гіршим. Ще мене надихає процес, як з ескізу в 20 см я виходжу на готову роботу в натуральний зріст.
Авторка фото – Лілія Лютко
- Чи надаєте якомусь матеріалу перевагу?
Наразі більше працюю зі штучними матеріалами: поліефірні смоли та акрил. Подобається їх легкість та міцність (можу без проблем їх сама переносити). Також вони чудово підходять для реалізації задумів з прозорими чи напівпрозорими скульптурами. Також подобається працювати з металом, ще люблю поєднання білого та сріблястого кольорів, як в моїй роботі «Він. Вона». Білий – такий чистий колір, майже всі роботи білі, але є нюанс – люди часто думають, що це гіпс, уже така стала асоціація. Можливо, спробую попрацювати в дереві, а може і бронзу використаю, ще якось повторю цей досвід (маю лише одну творчу роботу в бронзі, створена була на 4 курсі навчання).
Авторка фото – Лілія Лютко
Авторка фото – Марія Логвинчук
- Місце інших галузей мистецтва (графіка, живопис інші) у Вашій творчості?
Поки не пробувала себе в цих напрямках, але мені дуже цікаво. Особливо цікавить графіка, літографія чи класичний офорт на міді.
Люблю роботи Анрі Тулуза Лотрека та одразу пригадую його плакати з французьких кабаре, виконані в техніці літографії. А перший, хто спадає на думку при згадці про офорти — це Франсіско Гойя і його «Лихоліття війни» («Los desastres de la guerra»), ця тема дуже щемлива для кожного українця зараз.
30 жовтня 2023 року у виставковій залі кафедри скульптури НАОМА відбулась персональна виставка творчих робіт Христини Рідзель.
Персональна виставка творчих робіт. Виставкова зала кафедри скульптури НАОМА, Київ.
14 грудня 2023 року відбувся майстер-клас у рамках Днів відкритих дверей НАОМА, на якому пані Христина вкотре вразила присутніх своєю майстерністю.
З повагою, бібліотека НАОМА.
