Українська академія мистецтв (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) – це перший вищий мистецький навчальний заклад нашої незалежної держави, який відразу після свого заснування у грудні 1917 року став епіцентром культурного життя в Україні. В період з 1917 до 1930 року у стінах Української академії мистецтв викладали Михайло Бойчук, Казимир Малевич, Олександр Богомазов, Федір Кричевський, Олександр Мурашко, Георгій Нарбут та багато інших видатних митців. Кожен з них зробив неоцінений внесок у розвиток як вітчизняного, так і світового мистецтва, завдяки чому цей період згодом назвуть «українським ренесансом». Але пізніше – «розстріляним відродженням», оскільки більшість з представників літературно-мистецького покоління 1920-1930-х рр. зазнали нищівних репресій під час терору радянської влади.
Щоб применшити роль здобутків українського мистецтва та Української академії мистецтв, радянська влада декілька разів змінювала назву інституції, метою чого було відсунути українське мистецтво на периферію – спочатку на Київський інститут пластичних мистецтв (1922), а згодом на Київський художній інститут (1924). Але з поверненням Україні незалежності у грудні 1992 року мистецькому навчальному закладу було повернуто його первісну історичну назву – Українська академія мистецтв, а в 1998 р. вона стала Академією образотворчого мистецтва і архітектури. В 2000 р. Академії надано статус Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. І саме сьогодні прийшов час переосмислити власну історію та повертати втрачене. Саме тому ми хочемо розпочати серію дописів про історію НАОМА та про митців, що працювали в цьому мистецькому осередку, створюючи неповторну, унікальну атмосферу, яка збереглася у нас й донині. Адже, кожен навчальний заклад – це передусім люди, які формують його унікальність та неповторність.
Олександр Мурашко (1875-1919) – один із найвідоміших художників України. Виробив власний неповторний стиль, поєднавши імпресіонізм, модерн та реалізм. Проявив себе у жанрах тематичного та портретного живопису. Вчився в Санкт-Петербурзькій академії мистецтв (1896 – 1901), оскільки в кінці XIX століття це був головний мистецький вищий навчальний заклад російської імперії, куди з’їжджалися молоді художники з усіх куточків, серед яких були й українські митці. Після завершення академії О. Мурашко набував живописний досвід в Європі. Перебуваючи у Франції, захопився роботами художників-імпресіоністів, відтак почав поєднувати різні живописні прийоми. Саме тут він створив свою знамениту роботу «Парижанки» (1903). В Німеччині робота художника «Карусель» (1906) здобула золоту медаль на Х Мюнхенській міжнародній виставці 1908 р. Після серії успішних німецьких виставок українець отримав почесне запрошення у 1910 р. взяти участь у IX Венеційській бієнале. Оргкомітет італійської експозиції відібрав дві картини киянина – «Неділя. Тихий смуток» (1909) і «На терасі» (1910). У 1911 р. Олександр Мурашко став членом Мюнхенського Сецесіону, а у 1911 – 1912 брав участь у виставках цього об’єднання.
Повернувшись до Києва, він відкрив власну майстерню, яка існувала з 1913 по 1917 рік. Протягом цього часу Мурашко викладав у Київському художньому училищі та брав участь у міжнародних художніх виставках. Коли у 1917 році у Києві відкрилася Українська академія мистецтв, Голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський залучив до неї цілу низку відомих митців. Засновниками і першими викладачами нової Академії стали Олександр Мурашко, Федір та Василь Кричевські, Михайло Бойчук, Георгій Нарбут, Михайло Жук та інші. Олександр Мурашко, за плечима якого були Мюнхен, Париж, власна художня студія у Києві, став одним із перших восьми професорів, які очолили творчі майстерні. Зокрема, О. Мурашко очолив портретну майстерню, до якої вступило чимало учнів з його приватної студії. Відтак наша творча молодь отримала можливість навчатися у видатних українських художників.
О. Мурашко мріяв зробити Київ мистецькою столицею: «Київ повинен стати тим, чим став для всієї Німеччини Мюнхен, – самостійним художнім центром цілого півдня». Натомість 14 червня 1919 р. він загинув від пострілу у потилицю неподалік власного будинку на Лук’янівці, коли разом із дружиною повертався додому.
Вклад О. Мурашко у розбудову мистецької освіти в Україні є величезний. В НАОМА ретельно зберігається пам’ять про нашого видатного земляка, ведеться наукова робота.
За посиланням можна ознайомитися з матеріалами про життя і творчість О. Мурашка, а також про історію НАОМА. Посилання на статті:
https://naoma.edu.ua/novyny-biblioteky/do-dnya-pamyati-oleksandra-murashka/
Засновники Української академії мистецтва. Стоять (зліва направо): Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук. Сидять: Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек.
(Далі буде)
%20–%20це%20перший%20вищий%20мистецький%20навчальний%20заклад%20нашої%20незалежної%20держави){kind=link}