Перейти до вмісту

Флагманові мистецької освіти України – Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури – 105 років

18 грудня 1917 року в приміщенні Української Центральної Ради відбулося урочисте відкриття Української академії мистецтв. Засновниками виступили Михайло Грушевський, Василь та Федір Кричевські, Олександр Мурашко, Георгій Нарбут, Михайло Бойчук, Абрам Маневич, Іван Стешенко, Микола Бурачек.

Засновники Української академії мистецтва. Стоять (зліва направо): Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук. Сидять: Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек.

І тільки 14 листопада 1918 року була заснована перша науково-дослідна установа під патронатом держави – Українська академія наук. Як писав тодішній міністр народної освіти та мистецтва Микола Василенко: «Академія (мається на увазі – Українська академія наук) мусить згуртувати навколо себе наукові сили». Микола Василенко запросив долучитися до заснування академії відомого вченого Володимира Вернадського. Ним були створені дві комісії. Одна з них – у справах вищої школи і наукових закладів. Якраз ця комісія надалі і займалася утворенням нових закладів вищої освіти у новій державі.

Порівнюючи дві ці події та час заснування двох академій (Української академії мистецтв та Української академії наук) можемо зробити висновок про пріоритетність започаткування саме Української академії мистецтв у Незалежній Українській Державі, навіть перед Українською академією наук.

Саме Українська академія мистецтв стала першим закладом вищої освіти, не тільки мистецької, але й взагалі вищої освіти у Незалежній Україні.

Уся подальша історія заснування, становлення, розвитку та діяльності Української академії мистецтв (нині – Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, НАОМА) якраз і підтверджує незмінну тезу про високі відповідальні завдання, які вирішував та вирішує колектив Академії упродовж 105-річного періоду своєї життєдіяльності.

За цей час, поряд з батьками-засновниками, до почесної когорти видатних особистостей – митців, художників, скульпторів, архітекторів – вписані імена Казимира Малевича, Тетяни Яблонської, Миколи Стороженка, Василя Бородая, Данила Лідера, Михайла Дерегуса, Георгія Якутовича, та багатьох інших відомих постатей, чия діяльність і здобутки були пов’язані з Українською академією мистецтв (НАОМА).

Сьогодні наша Академія славетна, завдячуючи творчості й активній педагогічній та науковій діяльності Михайла Гуйди, Лариси Скорик, Богдана Мазура, Віри Баринової-Кулеби, Валентини Виродової-Готьє, Сергія Маслобойщикова, Галини Галинської, Андрія Чебикіна, Віталія Шості, Олександра Белянського, Анатолія Давидова, Леоніда Прибєги, Ольги Лагутенко, а також усіх, хто присвятив своє життя служінню мистецтву і найголовніше – вихованню молодих талантів. Поряд з такими вчителями виростає плеяда майбутніх українських митців – продовжувачів славетних традицій НАОМА.

105 років тому наші батьки-засновники мабуть і не передбачали тих загроз і перешкод, з якими ми – вже їхні онуки та правнуки – зустрінемось на своєму шляху у XXI сторіччі.

Колись відкладена московська загроза знову прийшла на нашу землю. Знову московські зайди знищують наші оселі, знищують наші школи, грабують наші музеї, знову гинуть українці – цвіт нації, знову чужинці докладають зусиль, щоб відкинути нас на цілі століття у нашому розвиткові, поневолити та знищити нас, украсти нашу історію і нашу культуру.

З перших днів російської агресії на захист Української Держави стали члени нашого колективу: викладачі, студенти, наші випускники. Серед них – Володимир Харченко, Володимир Петрашик, Юрій Каменний, Олександр Тупічак, Антін Коломієць студент Олександр Горбунов та багато інших наших героїв.

Незважаючи на всі труднощі, викликані локдаунами, обстрілами, блекаутами та іншими загрозами, освітній, мистецький та науковий процеси в Академії не зупинялися і не зупиняться надалі.

Завершується перше півріччя непростого навчального року, упродовж якого відкриваються та проводяться виставки, триває робота з утворення Художнього музею засновників, викладачів та студентів НАОМА, наше наукове видання визнане в мистецькому та науковому середовищі, ліцензовано нові спеціальності, збільшено ліцензований обсяг прийому студентів на навчання, отримано в Китайській Народній Республіці ліцензію на спільну китайсько-українську освітню програму у новоствореному Українському інституті мистецтв, розпочала свою роботу творча докторантура…

Як ніколи, у часи важких, вкрай важких випробувань для нашої Держави, усвідомлюємо свою відповідальність, значущість  діяльності НАОМА – гідної спадкоємиці Української академії мистецтв, заснованої 1917 року – й самого її існування для убезпечення української державності у формі Незалежної Української Держави.

Наші великі попередники, батьки-засновники державності, батьки-засновники українського мистецтва й української науки добре усвідомлювали, що без власної незалежної Української академії мистецтв не може бути власної української мистецької школи, адже школа – мистецька школа – формує культуру, а культура формує націю, а без нації – немає Держави! Мистецька школа НАОМА  є особливою цінністю для нашої держави та без перебільшення – національним культурним надбанням!

Наявність у Державі незалежної Академії мистецтв є незмінним атрибутом, ознакою її Незалежності.

 

Буде Українська академія мистецтв – буде Україна!
Слава Україні! Слава її Героям!

 

З повагою
ректор, професор
Олександр Цугорка