(завершення інтерв’ю від 11 грудня 2025 року)
— Чи був екслібрис формою культурного опору, і яку роль у цьому відіграв київський мистецький осередок?
— У 1960-і київський, як і український екслібрис загалом, цікавий тим, що дає можливість теперішньому молодому поколінню відчути мрії і думки попередників. Екслібриси гравірувались для власників бібліотек і розповсюджувались в мережі колекціонерів. Все це відбувалось поза цензурою, і художники сміливіше висловлювали свої думки і почування.
Екслібрис шістдесятників був на тему дивацького для влади, яка довго і неспокійно думала про його відродження після 1930-х. Книжкові знаки для неугодних владі, як скульптор Іван Гончар, для репресованих і емігрантів почали з’являтись на виставках і у книжкових виданнях — виставки закривались, а наклади знищувалися.
Ще не написано історії опору митців-екслібристів тоталітаризму.
— Які труднощі існують у збереженні екслібрисів у фондах академічних музеїв та бібліотек?
— У світі, і в Україні теж, є багато колекцій екслібрисів, що мають тисячі, десятки тисяч книжкових знаків. Але все минає, і зникає безслідно. Найкраще збереження цих унікальних часто мистецьких творів, безумовно можуть забезпечити державні музеї і бібліотеки. І є напрацьовано великий досвід музейними і бібліотечними працівниками.
Київський Музей-архів літератури і мистецтва отримав на зберігання чималу колекцію екслібрисів від родини колекціонера українських екслібрисів з Москви, котрий заповів передати колекцію в Україну. Копітка робота завершилась, і оцифрована колекція доступна для ознайомлення фахівцям і бажаючим. Відомий колекціонер Володимир Вітрук також передав колекцію музею.
— Яке майбутнє екслібриса в Україні та яку роль у цьому відіграє НАОМА?
— Майбутнє у екслібриса таке ж в Україні, як і у світі. Будуть книжки, будуть і бібліотеки. Приємно бути власником гарних потрібних книжок, приємно залишити їх нащадкам зі слідами про себе.
Екслібрис — це графіка малих форм, за багатьма параметрами мистецтво екслібриса споріднене з іншими жанрами малоформатної графіки: видавничі марки, фірмові знаки, рекламні символи, геральдичні знаки, тощо. Художник, котрий є майстром малої графіки в екслібрисі, має практично всі знання і уміння для успішного виконання аналогічних задач в інших видах малої графіки. А тому доцільно пропонувати студентам опанувати культуру цього унікального славного національними і світовими мистецькими звершеннями жанру графічного мистецтва.
До Наукової бібліотеки НАОМА колишні випускники та члени їх родин передають як дарунок окрім цікавих видань і цілі приватні бібліотеки. Стало правилом — позначити кожну книжку екслібрисом, що засвідчує ім’я колишнього власника книгозбірки. Якщо дарувальник не мав власного книжкового знака, то Академія за допомогою своїх студентів, викладачів, випускників навчального закладу виготовляє книжковий знак, аби він був наклеєний на кожну книжку.
Хоч раніше виконання книжкового знака як графіки малих форм навчальною програмою не передбачалось, але окремі студенти 1960-х — 1980-х років, вивчаючи мистецтво шрифту, захоплювались і мистецтвом екслібриса. Є ціла колекція гарних книжкових знаків, виконаних у техніці гравюри на дереві, ліноліуму для бібліотеки КДХІ, НАОМА. Шість разів довелось долати вступний бар’єр до художнього інституту Василеві Шпаку, тепер відомому художникові. Для улюбленого навчального закладу він створив цілу серію чудових книжкових знаків.
Студенти з ентузіазмом виконують семестрове завдання «Екслібрис».
EXLIBRIS знову стає популярним в Україні і в багатьох країнах.
Telegram: https://t.me/naomaofficial
Переглядів: 9
