GLORIOUS NAMES OF NAFAA: YUKHIM DANYLENKO – RESTORER OF THE DORMITION CATHEDRAL OF KYIV-PECHERSK LAVRA”
У ніч проти 15 червня 2026 року ворожі безпілотні літальні апарати (БпЛА вкотре свідомо нанесли удар в живе серце української культури.
Ударний безпілотник-камікадзе «Шахед» поцілив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври — Стефанівський приділ, де пожежа на даху охопила близько 800 квадратних метрів. В цей час від ворожого удару сталася пожежа на даху Мистецького арсеналу.
Цілеспрямоване нищення українських святинь, музеїв, бібліотек, шкіл, монастирів — усього, що творить, формує і зберігає українську людину триває з радянського та пострадянського періоду російської політики щодо України – це геноцид нашої культури.
В такий час особливо виразно усвідомлюється роль історичної пам’яті про тих, хто відновлював зруйноване внаслідок дій окупантів у попередні історичні епохи. Серед таких людей — Юхим Максимович Даниленко (1897–1957), український архітектор і художник-реставратор, чия фахова формація припала на 1920-ті (випускник Київського художнього інституту — нині НАОМА).
Покоління Юхима Даниленка зростало під вагою системного винищення українських святинь: закриття Києво-Печерської лаври й перетворення її на «музейне містечко» в кінці 1920-х, висадження в повітря Успенського собору в листопаді 1941 року, втрата Михайлівського Золотоверхого, переплавка дзвонів, вивезення ікон і церковного начиння, тотальне нищення українського церковного мистецтва.
На це систематичне руйнування Юхим Максимович та його сучасники відповіли своїм професійним життям. Як архітектор-реставратор Юхим Даниленко належав до того покоління фахівців, чиїми руками в повоєнні десятиліття поверталися з небуття пам’ятки київської та регіональної архітектури, складалися обміри й документація історичних об’єктів — без яких будь-яка майбутня реставрація просто неможлива. Його робота — невидимий, але фундаментальний шар того, що дозволило в 1998–2000 роках відбудувати знищений Успенський собор. Той самий собор, у який сьогодні ворог намагався знищити.
Українська школа реставрації, що формувалася в Київському художньому інституті — сьогодні Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. НАОМА готує реставраторів живопису, скульптури, творів декоративно-ужиткового мистецтва, архітекторів, монументалістів, іконописців, мистецтвознавців. Це ті, хто завтра стане з кресленням, пензлем і реставраційним зондом перед обпаленими стінами Успенського собору і Мистецького арсеналу. Це ті, хто продовжує справу Юхима Даниленка й цілого ряду його колег, чиї імена Академія зберігає у своїй історії.
НАОМА продовжує свою місію, виховує нові покоління митців і реставраторів — українську культуру неможливо стерти, побрібно знову й знову відроджувати. І поруч із відродженим — творити нове: краще, виразніше, по-українському свідоміше.
Лавру вже піднімали з руїн — підіймуть і цього разу.
Українську культуру і мистецтво неможливо знищити.
Переглядів: 1
