DAY OF THE ADOPTION OF THE FIRST CONSTITUTION OF UKRAINE
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури вшановує подію, що посідає особливе місце в історії української політико-правової думки.
Усвідомлення власної історії, повага до її здобутків і відчуття тяглості культурної традиції є важливою основою формування митця та громадянина.
5 квітня 1710 року в Бендерах на березі Дністра — тоді в межах Османської імперії, нині на території Молдови — козацька старшина, що перебувала в еміграції після поразки під Полтавою, обрала гетьманом Пилипа Орлика, генерального писаря Івана Мазепи. Того ж дня було укладено угоду між новообраним гетьманом і козацькою спільнотою, відому як «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» — документ, що значно випередив свій час у європейській політико-правовій традиції.
Конституція Орлика з преамбули та 16 статей передбачала обмеження гетьманської влади: жодне важливе рішення — щодо війни, миру, податків чи призначень — гетьман не міг ухвалювати одноосібно без згоди Генеральної ради. Сама Рада — у складі генеральної та полкової старшини, представників козацьких полків і Запорозької Січі — мала збиратися тричі на рік: на Різдво, Великдень і Покрову. Документ розмежовував законодавчу, виконавчу та судову гілки влади, фіксував права козаків і міщан, містив антикорупційні положення та механізми підзвітності.
Конституція була написана латиною та староукраїнською мовами. Угоду скріплено присягою й підписом Пилипа Орлика та державною печаткою Війська Запорозького, а згодом її схвалив король Швеції Карл XII як протектор України. Латинська версія документа зберігається в Національному архіві Швеції у Стокгольмі. Україномовний оригінал — із власноручним підписом Орлика — був віднайдений лише у 2008 році. У 2021 році латинський рукопис скороченої версії Конституції був привезений до Києва для експонування у Софійському соборі в межах святкування 30-річчя незалежності України.
Козацька Україна породила не лише військову культуру, а й розвинену правову думку, дипломатичну практику, ідеї народного представництва. Так само НАОМА сьогодні виховує митців, здатних не лише творити красу, а й осмислювати суспільні процеси, формулювати візії майбутнього, брати на себе громадянську відповідальність.
Переглядів: 0
