Українське Різдво після століть чужоземного поневолення України, зокрема геноцидного ХХ століття, повертається в загальноєвропейський контекст. Українські церкви, що слідували григоріанському календарю, єднаються з переважною частиною християнського світу завдяки ініційованій ПЦУ календарній реформі. Цей відрив у відзначенні церковних свят від РПЦ впливає і на внутрішній порядок денний, встановлюючи на теренах Україні логічну, згідну з євангельською оповіддю, послідовність подій церковного календаря. Свято Обрізання Господнього за новоюлеанським календарем відзначається 1 січня державного календаря і слідує за Різдвом Христовим, що святкується 25 грудня, скасовуючи кумедний оксюморон «старого нового року» 14 січня.
А отже, колядки, йдучи попереду щедрівок, співаються у належний час року як феномен календарно-обрядових пісень. Останні ж, згідно з історико-естетичною концепцією, прийнятою в українській фольклористиці (як стверджує український фольклорист Степан Васильович Мишанич), є частиною лірико-епічного підрозділу української пісенності, що доповнюється ще трьома підрозділами: піснями ліричними, сатиричними і дитячим фольклором,
Низка українських істориків, істориків літератури і літературних критиків, культурологів у своїх працях підкреслювала вагомість колядок і щедрівок з огляду на історію української літератури і музики. Приміром, Михайло Грушевський в першому томі шеститомної «Історії української літератури» приділяє увагу колядкам і щедрівкам, що входять до новорічного циклу, у зв’язку з річним сільськогосподарським кругом і його обходами в розділі «Словесність часів нового розселення і пізніших». Філарет Колесса у праці «Українська усна словесність», розглядаючи зокрема і колядки, зазначає, що слово «коляда» походить від – Calendae lanuariae, назви Нового року, яка побутували у стародавніх римлян.
Сергій Єфремов у фундаментальній праці «Історія українського письменства» однією з трьох ідей, присутніх в українській літературі, вважає «поступову течію народності в змісті і формі, насамперед у літературній мові» (після «елемента свободи» для людини, невпинної визвольної течії та «визвольно-національної» ідеї, що охоплює «любов до рідного краю і народу, бажання добути їм умови існування, дати цьому бажанню вираз у письменстві й цим послужити рідному народові на користь»). Отже, народність як наскрізна ідея українського письменства від її початків у сивій данині актуалізується в присутності колядок і щедрівок на всіх етапах розвитку української культури.
В історії української музики ці величальні народні обрядові пісні так само зіграли суттєву роль, що доводить творчість композиторів Микола Лисенка, Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Михайла Вериківського, Станіслава Людкевича, Костянтина Данькевича, Мирослава Скорика, Івана Небесного, Богдана Кривопуста та інших.
Колядки, щедрівки і засівалки як найсуттєвіший компонент обрядів колядування (на Різдво 24, 25 грудня), щедрування (напередодні Нового року) і засівання (у перший день Нового року) становлять інтерес і для етнографів, фольклористів. Хоча треба розуміти, що протягом віків боротьби християнської Церкви, особливо католицької, з поганськими проявами в народній культурі і побуті ці календарно-обрядові пісні зазнавали текстових нашарувань.
За твердженням Людмили Олександрівни Єфремової, сучасної української фольклористки, дослідниці українських народних пісень, увесь корпус колядок нині поділяється на давніші язичницькі і пізніші християнські. Більшість дослідників ХІХ — ХХ ст. (зокрема Михайло Грушевський, Сергій Єфремов, Василь Німчук) дійшли висновку, що християнське величання народження Ісуса Христа достосувалося до давнього язичницького славлення повороту Сонця на свята зимового сонцевороту, свято Коляди або Коротуна.
Цікаво, що в роки совітського режиму саме євангельський зміст цих зимових календарно-обрядових пісень викривлявся публічними виконавцями під ідеологічним примусом, про що ще пам’ятає і не найстарше покоління українців. Авторка цього огляду так само зберігає в пам’яті незабутнє дитяче враження – неоязичницький приспів-покруч однієї з найвідоміших колядок: «Радуйся, ой радуйся, земле! Новий Рік народився!»
Капранов про Новий рік, Різдво та традиції українців
https://www.youtube.com/watch?v=teX2oxkjnog&t=17s
Як СРСР вкрав Різдво! Новий Рік – це радянщина? Коли правильно святкувати Різдво? Параграф
https://www.youtube.com/watch?v=JxnO9rgYFlA
Як комуністи вкрали Різдво, або Дід Мороз проти Святого Миколая // Історія без міфів
https://www.youtube.com/watch?v=TsnJJRAMEGQ&t=676s
Як українці святкували Різдво: про кутю, діда і колядки волам | Михайло Глушко | Без брому
https://www.youtube.com/watch?v=Boxn38hviNk
Але багатьма українцями пам’ятається і «щасливе радянське дитинство» з таємним плеканням родинних традицій християнського Різдва, які йшли в розріз із виховальною програмою радянської школи, здійснюваною радянськими вчителями.
Святий Миколай – союзник УПА? Як СРСР зламав свята — Віталій Капранов
https://www.youtube.com/watch?v=p9STyNhp67o&t=1546s
Іван Малкович: коляда як символ опору, Миколай у горах, різдвяна симфонія Скорика | Крафтове Різдво
https://www.youtube.com/watch?v=UjJs_N5tBcg
Слід відзначити роль тих подвижників-збирачів народних пісень, завдяки яким автентичні колядки і щедрівки України залишилися неушкодженими, здатними до відновлення після всіх історичних катаклізмів, через які перейшов український народ.
Записи українських народних пісень робили як українці, так і представники іншого етнічного походження, як-от польські етнографи Едвард Руліковський, Оскар Кольберг. Ознайомитися з найповнішим переліком цих культурних діячів, яким Україна завдячує збереженням важливої частини своєї історичної спадщини, можна у виданій 1910 року в Харкові праці українського етнографа, літературознавця, історика мистецтва Миколи Федоровича Сумцова «Діячі українського фольклору».
М.Ф. Сумцов. Діячі українського фольклору
https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%94%D1%96%D1%8F%D1%87%D1%96_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83
Найбагатшу серед слов’янських фольклористів колекцію давніх колядок і щедрівок зібрав Іван Вагилевич. Але до вивчення колядок та щедрівок долучився весь гурток отця Маркіяна Шашкевича «Руська трійця» (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Ярослав Головацький), який також записував їхні тексти.
Василь Романюк. Колядки і щедрівки «Руської трійці»
https://gk-press.if.ua/kolyadky-i-shhedrivky-ruskoyi-trijtsi/
У зв’язку із архівним збереженням записаних календарно-обрядових пісень слід навести цікаві факти. Приміром, у Львівському національному музеї зберігається рукописний збірник пісень, датований 1661-1680 роками, де вміщена коляда «Король з Еміру до нас приходить». Найдавнішою сучасною колядою є «Бог предвічний», що відома ще з 1780 року.
Автентичні українські колядки і щедрівки, як і інші народні пісні, залишалися і багато років Незалежної України поза теле і радіоефірним мейнстрімом України. Культурну оборону тримав хіба що канал Радіо Культура, духовна оаза для вузького сегменту свідомих слухачів, що перебувала на маргінесі інформаційного простору.
Російсько-українська війна, яка триває з 2014 року, перейшовши у лютому 2022 року у найгарячішу фазу, спричинила тектонічні зрушення в усьому культурному житті українців, що позначилося і на сприйнятті Різдва з його культурно-мистецьким супроводом. Протягом двох останніх років переважна більшість українських рок-ґуртів, окремих виконавців звернулася до різдвяної теми, долучившись до музикантів, які популяризували колядки і щедрівки багато років.
Колядки і щедрівки | Різдвяний співаник | Курбаси
https://www.youtube.com/watch?v=f-p3jlpPQYM
ONUKA, “хитрі колядки” від “Співочої майстерні” та традиції святкування Різдва┃Фабрична, 12
https://www.youtube.com/watch?v=Z2N5Bhuhrhw&t=11s
Пиріг і Батіг — Колядницький (Альбом, 2024)
https://www.youtube.com/watch?v=yDE5Rqo39BY
Оксана Муха — Живий концерт з колядками | LIVE на FM Галичина
https://www.youtube.com/watch?v=d2kcqXGbaZA
Тарас Компаніченко — “Принесли Йому” автентична колядка
https://www.youtube.com/watch?v=ef2Fd3EBvcQ
Дедалі більшим об’єктом суспільної уваги стає традиція колядування, що зберігалася віками в живому виконанні місцевих мешканців.
Гуцульська коляда | РІЗДВО в КАРПАТАХ | Трансляція Суспільного з села Криворівня
https://www.youtube.com/watch?v=MBl99vduICc
Відрадно, що з війною не спиняється і активна науково-дослідницька праця. Видатні фольклорні виконавці здійснюють експедиції, шукаючи автентичні джерела, які ще зберігаються в живій традиції.
Відомий фольклорист Валерій Гладунець дасть ексклюзивне інтерв’ю в програмі «Приїхали»
https://www.youtube.com/watch?v=lKKbehPBWPM
Українські фольклористи продовжують дослідницьку діяльність попередників: Якова Головацького, Андрія Димінського, Ізидора Пасічинського, Івана Франка, Осипа Роздольського, Павла Гнідичв та інших, — та вивчають феномен колядок і щедрівок у світлі їхнього наукового доробку.
Вікторія Михащук. Колядки і щедрівки у збирацькому доробку Богдана Заклинського (Народознавчі зошити. № 3 (129), 2016)
Тож слухаючи і виконуючи календарно-обрядові пісні України зимового періоду, єднаймося в одну Українську Родину, звертаймося до Господа з молитвою за Україну і кожного українця, за Перемогу у війні з лютим ворогом, та обов’язково – за Українських Вояків-Захисників:
«Боже милосердний, захисти от смерті,
Тих, хто Україну вірно захищає.
Дай нам мирне небо, все, що серцю треба,
Щоб жила у мирі наша славна Україна!»
Колядка 2024 | Молитва за мир в Україні | Нова біль настала | MusicLand
https://www.youtube.com/watch?v=r4BObztTdbE
З повагою – бібліотека НАОМА та
завідувачка відділу обслуговування та книгозбереження
Галина Рафальська
