Перейти до вмісту

27 жовтня 2023 року, День української писемності і мови, ХХІV Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика

І.

Цьогоріч по-новому відзначаємо День української писемності та мови, державне свято, що було започатковане Указом Президента від 6 листопада 1997 року № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». У зв’язку з переходом Православної Церкви України на новоюлеанський календар, день вшанування Нестора Літописця Печерського перемістився з 9 листопада на 27 жовтня. А Указ Президента України від 28 липня 2023 року № 455/2023 «Про внесення змін до деяких указів Президента України» законодавчо підтвердив календарну зміну, зокрема, і пов’язану з днем цього святого зазначену вище суспільно-політичну подію.

Бо ж українська мова (що в логічному ряду має бути вказана першою) та писемність не є суто культурним феноменом української держави. Державна мова – невід’ємна складова державного (конституційного) ладу, що для російського ворога становить першочергову ціль для знищення. Знаємо про це не тільки з історії репресій Російської імперії і СРСР стосовно української  мови та її носіїв, але й впродовж останнього року переконуємося в затятій жорстокості росіян, які «денацифікують» Україну також шляхом руйнації українських бібліотек, вбивства українських письменників і спалення українських книжок.

А ще ж і ворожа агентура всередині України, яка рядиться в одежі ображених «міських божевільних» із прицілом на майбутній проросійський політичний проєкт, вийшла із сховища і, не соромлячись, відстоює місце російської мови в інтелектуальному просторі України. Щоб не наступати на ті самі граблі толерування такого «вільнодумства у дусі демократії», наше суспільство мусить стати монолітом в українському слові й українському дієвому реагуванні на ворожу атаку.

Тому сьогодні, 27 жовтня 2023 року, в 611-й день повномасштабної війни з росіянами, вповні усвідомлюємо, навіщо, зустрівшись з однодумцями в одному приміщенні, єднаючись зі свідомими співгромадянами в масштабі України, присвячуємо свій дорогоцінний час диктовці, що ретранслює Українське радіо. Тут слід віддати належне не лише останньому, але й пригадати видатну людину, ініціатора проведення Всеукраїнського диктанту національної єдності.

Михайло Федотович Слабошпицький, український літературознавець, публіцист, прозаїк, громадський діяч, багаторічний радіоведучий, популяризатор сучасної української літератури, привізши ідею всеукраїнського диктанту із Польщі, зініціював його перше написання. Крім того, цей багатоіпостасний український культурний діяч став співголовою координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, який щороку стартує саме 27 жовтня, в День української  писемності та мови.

Не можемо проминути нагоди, щоб, крім написання Диктанту єдності, згадати сьогодні і зазначений конкурс, і того, чиїм ім’ям він названий. Тим більш, що інтелектуал, благодійник, меценат української освіти та науки  Петро Яцик і досі залишається маловідомим для широкого українського загалу.

27 жовтня стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика
https://nus.org.ua/news/27-zhovtnya-startuye-mizhnarodnyj-konkurs-znavtsiv-ukrayinskoyi-movy-imeni-petra-yatsyka/
ХХІV Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика
https://mon.gov.ua/ua/news/hhiv-mizhnarodnij-konkurs-z-ukrayinskoyi-movi-imeni-petra-yacika
Михайло Слабошпицький. Українець, який відмовився бути бідним. Петро Яцик
https://krytyka.com/ua/reviews/ukrainets-yakyy-vidmovyvsya-buty-bidnym-petro-yatsyk
Петро Яцик. Українець, який відмовився бути бідним (творчий вечір Михайла Слабошпицького)
https://www.youtube.com/watch?v=szWELf1CGWc
Петро Яцик – інтелектуал, благодійник, меценат української освіти та науки | Ірина Фаріон
https://www.youtube.com/watch?v=og4DqPgICZs

ІІ.

Всеукраїнський диктант єдності, який цьогоріч пишемо у 23-й раз, покликаний нагадати нашому суспільству не лише про те, як ми говоримо: чи своєю мовою, наскільки грамотно, – але й повертає до важливості слова як такого, нагадує про змістовність буття. Перший рядок Євангелія від Івана: «На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог», маючи безліч тлумачень, засвідчує неперебутність Слова-Логосу… Важливо пам’ятати, що λόγος — грецьке слово, що означає не тільки думку, смисл, поняття, вчення, але й закон. Отже, беззаконня, заподіяне лиходіями, пекельним втіленням яких для нас є росіяни, є поза Вічністю, не маючи підґрунтя.

І хоча воєнне лихо, що переживаємо вже восьмий рік, вряди-годи затьмарює нам обрій, проте щодня долаємо свою дорогу, не втрачаючи орієнтиру на Звитягу.

Саме про дороги України і писали сьогодні під диктовку українського актора Олексія Гнатковського текст, створений Катериною Калитко, українською поеткою, перекладачкою, лауреаткою численних українських і міжнародних літературних премій, зокрема, Шевченківської премії 2023 року за збірку «Орден мовчальниць». Диктант дозволив під час написання збагнути головну думку авторки: дороги України — це зв’язані у вузол, дедалі міцніші, нитки любові, які, попри завдану війною шкоду, єднатимуть Україну. Регіональна різноманітність України, підкреслена її численними географічними назвами, свідчачи про духовний потенціал соборної України, створили те емоційне тло, в якому губляться всі деталі про руйнування життєвого простору людини.

Участь у всеукраїнській акції написання диктанту була важливою для нашого мистецького вишу. Всі охочі сьогодні зібралися в читальній залі бібліотеки НАОМА і в дружній атмосфері зробили цей важливий крок в українське майбутнє. Учасники цього дійства добре усвідомлюють істину, неодноразово висловлену українськими культурними діячами, що треба час від часу нагадувати суспільству:

«Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків». Костянтин Ушинський
«Освіта – це вид гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи зуби». Василь Стус
«Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів». Василь Голобородько.

З повагою, бібліотека НАОМА
та завідувачка відділу обслуговування та книгозбереження
Галина Рафальська