Перейти до вмісту

Виставка творів Ади Рибачук та Володимира Мельниченка

Виставка творів Ади Рибачук (1931-2010) та Володимира Мельниченка (нар. 25.01.1932) присвячена 90–річчю відомого українського художника–шестидесятника Володимира Мельниченка.

Відкриття відбудеться о 12:30 в понеділок 31 січня 2022 в альма матер художників – на кафедрі живопису та композиції (кабінет 102). В експозиції представлено студентські твори митців з фондів кафедри живопису НАОМА та фонду АРВМ. Куратор виставки Ганна Решетньова.

Творчий тандем Ади Рибачук та Володимира Мельниченка (АРВМ) створив тисячі творів в різних видах мистецтва. Станкові роботи українських митців зберігаються в музеях та колекціях по всьому світі.

Більшість монументальних робіт можна побачити в Києві. Найвідомішими серед них є мозаїки Центрального київського автовокзалу (1960), мозаїчні панно Центрального палацу дітей та юнацтва та декоративне дно басейну перед ним (1963-1968), а також Парк Пам’яті та Стіна Пам’яті (1968-1981) на території меморіально–обрядового кремаційного комплексу на Байковій горі Києва.

На момент створення грандіозні твори вражали новаторською художньою мовою та технологією виконання. Тепер більшість з них дослідники відносять до радянського модернізму.

На виставці представлені живописні твори, створені за часів навчання Володимира та Ади в КДХІ (зараз НАОМА) з 1951 по 1957. Ада опановувала мистецьку мову в майстерні портретній професора О.О. Шовкуненка, Володимир Мельниченко – в майстерні батальній професора К.Д. Трохименка.

На 5 курсі студенти стали шукати свою творчу нішу. Професорка, народна художниця СРСР Тетяна Яблонська, яку митці безмежно поважали і до порад якої прислухалися, спонукала майбутніх монументалістів вирушити у творчі подорожі: «Як мені набрид цей сіро-коричневий живопис, шахтарі і шахтарки в робах! Якби ви роз’їхалися на всі чотири боки і привезли б щось свіже, новаторське!»

Тож, у 1954-ому Ада Рибачук та Володимир Мельниченко виїхали на літню практику до зимних берегів Білого та Баренцевого морів. Спочатку Архангельськ, потім селище Козли і зрештою острів Колгуєв – подалі від цивілізації, аби пожити серед корінного населення Крайньої Півночі, збагнути культуру, звичаї, філософію ненців.

В сьогоднішній експозиції можна роздивитися замальовки, етюди та підготовчі ескізи до дипломів Володимира Мельниченка та Ади Рибачук з тієї літньої практики 1954-56 років на берегах Білого та Баренцевого моря.

Митці назавжди полюбили суворий північний край. Він став для них справжнім місцем сили, куди художники неодноразово поверталися. Саме там, в найважчих умовах для людського існування, Ада Рибачук та Володимир Мельниченко побачили високоморальні людські стосунки поміж аборигенів, в яких не існувало фальші та поверховості. Ненецький народ став для них близьким і рідним.

Митці прожили на Крайній Півночі загалом 7 років.
В північній філософії образ людини завжди був невід’ємно пов’язаний з образом природи. Вона є суворою, але духовно чистою. Саме такими і можна побачити ненців на полотнах в експозиції виставки –– на нас дивляться мужні відлюдники в гармонії із собою та суворою природою.

Наталія Корчина, аспірантка ФТІМ НАОМА