Віртуальна мандрівка виставкою літератури
реставраторки-благодійниці Катерини Ара
Навздогін визначній події в роботі бібліотеки НАОМА – ознайомленню читачів із першою партією літератури із книжкового дарунка британської реставраторки Катерини Ара, що відбулося 8 лютого, – закріпимо враження світлинами, а також першим оглядом книжки з переліку представлених видань.
Передусім подякуємо кожному із відвідувачів читальної зали, хто зацікавився пропонованою лектурою, ретельно переглянув її, а також залишив емоційний допис у книзі відгуків. Із відрадою зауважуємо, що жоден із численних гостей не залишався байдужим, відбувшись формальним візитом, але приділяв достатньо часу і уваги кожному із трьох столів, на яких була тематично розташована література.
Загальну увагу привертав фоліант, який у розмаїтті книжок, присвячених переважно західноєвропейському образотворчому мистецтву Нової доби, виділявся на виставці тематичною ексклюзивністю. Йдеться про книгу-альбом із візантиністики «Byzantium. 330-1453», видану в 2008 році у Лондоні Королівською академією мистецтв під редакцією всесвітньо відомих вчених-візантологів Робіна Кормака і Марії Вассілакі:
Byzantium. 330-1453 / ed.: R. Cormack, M. Vassilaki. – London : Royal Academy of Art, 2008. – 494 p.
Це чудове видання створювалося як текстово-ілюстративний супровід виставки, присвяченої художнім і культурним багатствам Візантійської імперії трьох періодів розвитку: ранньо-візантійського (V–VIII ст.); середньо-візантійського (VIII–XIII ст.) і пізньо-візантійського (XIII–XV ст.). Провідні дослідники, простежуючи в своїх нарисах більше як тисячолітню історію візантійського мистецтва з урахуванням політичного й загальнокультурного контекстів, роблять головний акцент на пишноті імперського міста Константинополя.
Представлені у виданні численні артефакти від ікон, настінних розписів, мозаїк і рукописів до виробів із металу, слонової кістки та ювелірних витворів розкривають особливий стиль і характер візантійського мистецтва та його вплив на європейську та ісламську традиції. Понад триста ілюстрацій, поєднаних зі змістовним історичним оглядом, зроблені з художніх творів, наданих монастирями Синаю, гори Афон, скарбницею Сан-Марко у Венеції, а також багатьма музеями і мистецькими інституціями зі всього світу.
Важливим є факт видання «Byzantium. 330-1453» у рамках виставкового проєкту Королівської академії мистецтв (Royal Academy of Art – RA). Ця видатна мистецька установа, розташована в Берлінгтон-хаусі на Пікаділлі в Лондоні, була заснована у 1768 році та очолюється видатними художниками, архітекторами, функціонуючи як незалежна, приватно фінансована установа. Мета RA з часу її заснування особистим актом короля Георга ІІІ (в якому було названо 34 членів-фундаторів, видатних англійських митців) особливо не змінюється і через два з половиною століття, досі передбачаючи сприяння розвитку та оцінюванню образотворчого мистецтва через виставки, освітні заходи й організацію публічних дискусій.
Першим президентом Королівської академії мистецтв став англійський художник-портретист Джошуа Рейнолдс, а першим обраним секретарем – англійський художник-портретист Френсіс Мілнер Ньютон, який обіймав посаду протягом двох десятиліть. Перша виставка сучасного мистецтва Королівської академії, доступна для всіх художників, відкрилася 25 квітня 1769 року і тривала до 27 травня 1769 року, продемонструвавши 136 мистецьких творів. Цим було започатковано щорічне проведення Літньої виставки Королівської академії, і ця традиція не переривається до наших днів. У 1870 році RA розширює свою виставкову програму, включивши тимчасову щорічну виставку старих майстрів.
Перші британські публічні лекції з мистецтва були організовані Королівською академією як ще один спосіб здійснення своєї місії. Під керівництвом Джошуа Рейнолдса, її першого президента, перша програма включала лекцію Вільяма Хантера, видатного шотландського анатома і лікаря.
Перед тим як ознайомитися з науковим шляхом і дослідницькими роботами редакторів згаданого альбому з історії візантійського мистецтва, зазначимо, що бібліотека НАОМА має в розпорядженні два фундаментальні видання з сучасної української візантології видатного мистецтвознавця, історика, релігієзнавця Дмитра Степовика і професора Чернівецького університету, доктора історичних наук, дослідника античної історії та раннього християнства Василя Балуха:
Степовик Дмитро Власович. Візантологія: програма лекційного курсу візантології для вищих духовних навчальних закладів та університетів України. – Видання 2-е, доповнене, ілюстроване – Жовква: Місіонер, 2013. – 350 с.
Балух Василь Олексійович. Візантиністика: курс лекцій. – Чернівці: Книги – XXI, 2006. – 606 с.
Отже, Робін Кормак (Robin Sinclair Cormack, 1938 р.н.) – це британський дослідник класичної античності, історик мистецтва, що спеціалізується на візантійському мистецтві, колишній професор історії мистецтва Інституту мистецтв Курто Лондонського університету (1991-2004).
Пройшовши всі академічні сходинки в Брістольській гімназії, Ексетер-коледжі в Оксфорді, а також в Інституті мистецтв Курто Лондонського університету, отримав ступінь доктора філософії. Своєю дисертацію про Салоніки після періоду іконоборства, керованою знаним німецько-юдейським істориком мистецтва Уго Бухталом та найвидатнішим візантологом двадцятого століття Сирілом Манго, означив власний науковий напрямок. На початку наукової кар’єри зробив вдалий старт, за сприяння Сиріла Манго провівши академічний рік у науково-дослідницькому центрі Дамбартон-Окс Гарвардського університету, що підтримує вивчення історії та культури Візантії. Через роки, у 2011-му, він повернувся в цю дослідницьку установу як запрошений науковець.
Багатолітня викладацька і наукова діяльність пов’язала цього британського вченого-візантолога з багатьма академічними закладами Великобританії. Окрім alma mater, Інституту мистецтв Курто, він читав лекції у Інституті Варбурга, був професором-стипендіатом у Робінзон-коледжі Кембриджського університету, отримував стипендію в Інституті збереження Ґетті, а також був спеціальним професором класики в Ноттінгемському університеті.
Робін Кормак продовжує працювати на ниві вищої мистецької освіти як запрошений лектор на факультеті класичних наук Кембриджського університету, почесний професор історії мистецтва Лондонського університету та старший науковий інспектор Вольфсон-коледжу Кембриджського університету. Його нинішні наукові інтереси скеровані на культурну історію монастиря Святої Катерини (заснованого в четвертому столітті біля підніжжя гори Синай) від пізньої античності.
Ще однією гранню професійної діяльності британського науковця стала виставково-експозиційна активність. Перший досвід у цій царині він отримав під час студентських років у Інституті сучасного мистецтва (ICA), де працював під керівництвом Роланда Пенроуза та Герберта Ріда, регулярно організовуючи виставки. Протягом своєї виставкової кар’єри Кормак неодноразово працював і як науковий радник, і як куратор. Серед підготовлених ним виставок вирізняються як особливі імпрези в культурному житті Великобританії: «Болгарські ікони» (Едінбург) (1970-ті), виставки Королівської академії «Від Візантії до Ель Греко» (1987) та «Мистецтво Святої Русі: ікони з Москви 1400-1660» (1998), а також вже згадана тут через книгу-альбом з історії візантійського мистецтва виставка «Візантія. 330-1453».
В останньому випадку співкураторкою виставки виступила Марія Вассілакі, почесна професорка факультету історії археології та соціальної антропології Фессалійського університету (Πανεπιστήμιο Θεσσαλίας) у Волосі (Греція). Прикметним фактом є один із напрямків наукової діяльності, який вирізняє цей освітній заклад у мережі європейських вишів. Як один із найбільших у Греції, Фессалійський університет проводить активну діяльність в організації конференцій, виставок, великих культурних і наукових заходів. Також Університет через Бюро міжнародних зв’язків організовує інтенсивний міжнародний обмін за різними програмами, завдяки чому здійснюється співпраця з партнерами в зарубіжних університетах.
Тож маємо приклад, як одне яскраве видання стало не лише джерелом знань із теми, заявленої у назві на обкладинці, доповнивши літературу з візантології. Завдяки інформації про видавців і редакторів, доповнюємо знання з історії британського мистецтва, дізнаємося про сучасну європейську освіту та європейську виставкову діяльність.
Запрошуємо до читацької віртуальної мандрівки, приводом до якої може стати будь-яке видання з колекції Катерини Ара.
З повагою, бібліотека НАОМА.
