Василь Григорович Кричевський (1872–1952) — одна з найвизначніших постатей української культури, архітектор, художник, графік і педагог, один з фундаторів Українського академії мистецтв (нині НАОМА). Життєвий і творчий шлях митця став символом служіння мистецтву та національній ідеї в непростих історичних обставинах.
Василь Кричевський народився в селі Ворожба на Харківщині (тепер — Сумська область) у родині фельдшера. Перші знання здобув удома, а з 1885 року навчався в Харківському залізнично-технічному училищі, де опанував основи рисунку та креслення, що стали підґрунтям його подальшої професійної діяльності.
Формування В. Кричевського як архітектора відбувалося в середовищі провідних харківських зодчих кінця ХІХ століття. Вагомий вплив на початок його кар’єри мав головний архітектор Харкова Сергій Загоскін, який у 1889 році посприяв залученню молодого фахівця до роботи в міській управі як помічника архітектора Альфреда Шпігеля.
У подальші роки В. Кричевський працював у Службі шляхів і будівель Курсько-Харково-Озівської залізниці, а також у проєктному бюро Олексія Бекетова. Співпраця з майстрами, які визначали архітектурний образ Харкова, стала для нього важливою школою професійного зростання.
Архітектор брав активну участь у створенні ключових споруд міста. Зокрема, у 1898 році він виконав проєкт фасаду будинку Олексія Бекетова — одну з перших самостійних робіт, що засвідчила його індивідуальний стиль і творчу зрілість.
Здатність мислити оригінально та гармонійно поєднувати національну традицію з новаторськими ідеями вивела Василя Кричевського до кола провідних діячів українського мистецтва, вплив яких залишається відчутним і сьогодні.
Кульмінаційним етапом у його архітектурній творчості стала робота над будівлею Полтавського губернського земства (1903–1908). Цей проєкт утвердив український архітектурний модерн як самобутній національний стиль, у якому органічно переплелися народні мотиви та сучасні європейські тенденції.
Оселившись у Києві, Кричевський створив низку знакових об’єктів, серед яких прибутковий будинок Михайла Грушевського (1908–1909), перша черга будинку письменників «Роліт» (1928), Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка (1923–1924). У цих спорудах архітектор досяг гармонії між практичністю, художньою виразністю та національним змістом.
Із 1917 року Василь Кричевський активно займався педагогічною діяльністю як один із засновників Української академії мистецтв — сьогоднішньої Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Очолюючи архітектурну майстерню, він викладав до 1941 року, сформувавши цілу плеяду талановитих українських архітекторів.
У березні 1918 р. Михайло Грушевський доручив розробку герба українському графіку та архітектору В.Г. Кричевському, який створив МАЛИЙ і ВЕЛИКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ, а також печатку для дипломатичних паперів. Враховуючі буремні події того часу, художник працював у вкрай стислий термін і розробив проекти за 5 днів. Його проект ДЕРЖАВНОГО ГЕРБА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком – був прийнятий на засіданні Центральної Ради 22 березня 1918 р. Нині саме цей Тризуб прикрашає державні прапори і папери Незалежної України. Два проекти видатних художників поєднує Тризуб.
Завершальним масштабним проєктом митця став Меморіальний музей Тараса Шевченка в Каневі (1932–1939), у якому поєдналися риси модерну, неокласицизму та традиційної української образності. Ця споруда стала своєрідним підсумком його творчих шукань.
Спадщина Василя Кричевського має виняткове значення для української культури, чиї архітектурні твори, живопис і теоретичні праці заклали основи формування національного стилю в мистецтві ХХ століття.
Як один із засновників Академії у грудні 1917 року, Василь Кричевський започаткував унікальну архітектурну школу, в якій національна традиція поєднувалася з актуальними художніми пошуками. Саме В. Кричевський очолив в Академії мистецтв майстерню українського архітектурного стилю та графіки. Упродовж десятиліть НАОМА стала осередком формування поколінь архітекторів, які передавали знання та цінності своїм учням.
Цей безперервний діалог поколінь — від фундаторів Академії до сучасних викладачів і студентів — забезпечує спадкоємність традицій, їхнє осмислення та оновлення. НАОМА постає як міст між історією й майбутнім української архітектури, зберігаючи національну ідентичність і відкриваючи простір для нових творчих горизонтів.
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури:
АДРЕСА: Вознесенський узвіз, 20, м. Київ
НАОМА в інтернеті та соцмережах:
Сайт: https://naoma.edu.ua/
Instagram: https://www.instagram.com/naoma.edu.ua/
Переглядів: 2
