Василь Чебаник (1933–2025) – видатний український графік, каліграф, книжковий ілюстратор, професор НАОМА (1980-2008), заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2013), Почесний доктор НаУКМА (2019)], лауреат Шевченківської премії (2019, проєкт «Графіка Української мови»), творець церемоніального примірнику книги «Конституція України» у Верховній Раді України.
Його вклад у розвиток національного мистецтва України неосяжний. Народився 5 серпня 1933 року в с.Клішківцях (нині Чернівецька область, Україна). Вчився, а згодом й викладав в нашій Академії упродовж багатьох десятиліть. Творчий шлях митця розпочався у Київському державному художньому інституті (нині НАОМА), де він здобув фах графіка (майстерня книжкової графіки В. Касіяна, навчався у І. Плещицького, Г. Якутовича). Надалі, після закінчення у 1963 році, присвятив себе викладацькій діяльності в КДХІ (НАОМА), де викладав з 1962 року на кафедрі графічних мистецтв; 1963–2000– асистент, викладач, старший викладач, доцент (з 1972), в. о. професора; у 1972–1975 рр. обіймав посаду декана живописного, графічного та скульптурного факультетів, потім професор (з 1980) кафедри графіки КДХІ; з 1973– керівник майстерні книжкової графіки, перепрофільованої 1991 року на майстерню дизайну та інтролігації. У 2000–2004 роках – професор кафедри графічних мистецтв НАОМА, 2004 – 2008 – професор кафедри дизайну НАОМА.
З 2008 по 2012 – професор, завідувач кафедри графічного дизайну КДАДПМД ім. Михайла Бойчука. З 2012– професор кафедри графічного дизайну КДАДПМД ім. Михайла Бойчука.
Впродовж десятиліть В. Чебаник виховував нові покоління митців, передаючи їм свою майстерність та філософію художнього письма. Його праця в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури заклала основу розвитку графічного дизайну та каліграфії в Україні.
Видатний майстер присвятив своє життя розвитку вітчизняної графічної школи, зробивши надважливий внесок у формування сучасної української шрифтової культури. Створена ним концепція «Рутенії» – шрифту, що відображає самобутність української писемності, стала знаковою для національної ідентичності.
Роботи митця відзначаються витонченістю ліній, гармонією композицій та глибоким осмисленням української традиції. Від рукописних літер до експериментальних графічних рішень – В.Чебаник прагнув виявити сутність національної форми та втілити її в сучасному мистецтві. Він активно працював над шрифтами, які стали не лише мистецькими об’єктами, а й важливими символами української культури.
Відхід Василя Яковича Чебаника 13 березня став непоправною втратою для українського мистецького середовища.
Вшануймо пам’ять видатного митця, який віддав своє життя мистецтву, вихованню нових поколінь і збереженню національної спадщини!
Реквієм великому Майстру!
){kind=link}