10 березня 2025 року у просторі Наукової бібліотеки НАОМА ректор, проф. Олександр Цугорка урочисто відкрив тематичну виставку «Тарас Шевченко – художник з душею поета».
9 березня 2025 року Україна вшановує 211-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка — видатного поета, художника, мислителя та національного пророка. Шевченківські дні 9 і 10 березня знаменують часовий вимір життя Великого Кобзаря, творчий феномен якого означив українську гідність та національну свідомість у літературі та малярстві.
З нагоди вшанування пам’яті Тараса Шевченка працівниками бібліотеки сформовано ретроспективну виставку, матеріали якої презентують 36 видань різних років «Кобзаря» Тараса Шевченка з фондів Наукової бібліотеки НАОМА.
За роки Незалежності шевченкознавство України збагатилося множиною біографічних досліджень, де фундаментом та образотворчою спадщиною лишаються друковані видання минувшини. Так, в образотворчому мистецтві книжкова ілюстрація є мистецьким тлумаченням авторського тексту. Ілюстрований «Кобзар», вперше виданий 1840 року, стає документом епохи та наділяється візуальним поясненням із визначеною духом часу стилістикою. Також, «Заповіт», написаний Шевченком у Переяславі 1845 року, опрацьовувало багато композиторів, де серед 60 музичних інтерпретацій маємо випробувану часом хорову пісню Миколи Лисенка та пісню в народному стилі Гордія Гладкого.
Сила Шевченкового слова візуально проявляється і у монументальному, театрально-декораційному та станковому мистецтвах. Прикладом першого слугує вітраж «Шевченко. Мати», який 1964 року до 150-річчя Тараса Шевченка у вестибюлі Червоного корпусу Київського національного університету створила група художників: Опанас Заливаха (1925 – 2007), Людмила Семикіна (1924 – 2021), Галина Севрук (1929 – 2022), Галина Зубченко (1929 – 2000) та Алла Горська (1929 – 1970).
Сучасним музично-сценічним втіленням поеми Шевченка «Катерина» стала однойменна опера українського композитора Олександра Родіна (1975 р.н.), поставлена під час повномасштабної війни рф з Україною Одеським національним академічним театром опери та балету.
Із творчістю Шевченка пов’язаний доробок вихідця з Сумщини, професора НАОМА, Народного художника України, лауреата Шевченківської премії, Миколи Стороженка (1928 – 2015). Шевченкіана Миколи Стороженка становить ілюстративний матеріал двох книжок: Шевченкового «Кобзаря» та альбому «Мій Шевченко», тощо.
Шануємо та пам’ятаємо Великого Кобзаря – борця за правду та свободу українського народу!
