October 4 — Education workers’ day
Мистецтво не передається з книжок — його передають з рук у руки, від майстра до учня, від одного покоління до наступного. Уміння бачити, відчувати форму й колір, тримати пензель чи різець народжується в живому спілкуванні з тим, хто вже пройшов цей шлях. Тому для мистецької школи вчитель — не лише наставник, а й живий носій традиції, без якого вона перервалася. У першу неділю жовтня Україна відзначає День працівників освіти, встановлений 1994 року, а 5 жовтня світ вшановує вчителів у Всесвітній день учителя. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури в ці дні з глибокою повагою схиляється перед своїми педагогами, які понад століття були її фундаментом і запорукою тяглості поколінь.
Шана до вчителя закладена в самих основах Академії. Вона постала 1917 року як спільнота майстрів, об’єднаних прагненням виховати нову генерацію українських митців. Її першими професорами стали Федір Григорович Кричевський, Василь Григорович Кричевський, Михайло Львович Бойчук, Георгій Іванович Нарбут, Олександр Олександрович Мурашко, Абрам Аншелович Маневич і Микола Григорович Бурачек. Кожен з них приніс власну школу, і саме в їхніх майстернях сформувалися цілі напрями українського мистецтва XX століття. Від них Академія успадкувала переконання, що вчитель мистецтва має бути передусім митцем, а його власна творчість — першим уроком для студентів.
Відтоді в Академії живе традиція, за якою майстерня стає родиною, а вчитель лишається вчителем на все життя. У майстерні скульптора Михайла Григоровича Лисенка виросли Василь Захарович Бородай і Валентин Іванович Зноба, Олександр Павлович Вітрик і Віктор Васильович Сухенко. Учні Лисенка завершили його останній монумент і самі стали наставниками наступних поколінь. У майстерні книжкової графіки Василя Ілліча Касіяна сформувалися Георгій Вячеславович Якутович, Василь Якович Чебаник і Василь Іванович Лопата. Кожен з них згодом залишив власний слід в українській книзі й шрифті. У майстерні Олексія Олексійовича Шовкуненка навчалася Ада Федорівна Рибачук, одна з найсміливіших художниць свого покоління. Так від учителя до учня, через десятиліття, тягнеться жива нитка академічної школи.
Ця нитка часто проходить і крізь родини. Історія Академії — це й історія мистецьких династій, у яких любов до мистецтва передавалася від батьків до дітей разом із ремеслом і творчими принципами. Справу Михайла Григоровича Лисенка продовжив його син, скульптор Богдан Михайлович Лисенко, який сам викладав в Академії. Олександр Павлович Вітрик був сином скульптора й учнем Академії. Валентин Іванович Зноба, син скульптора, поєднав свою долю з художницею Тетяною Нилівною Голембієвською, а їхній син Микола Валентинович Зноба теж став скульптором. Доньки й онука Василя Захаровича Бородая обрали шлях художниць. Сергій Георгійович Якутович продовжив графічну традицію свого батька, Георгія Вячеславовича Якутовича. Олександра Юріївна Рубан, донька скульптора-анімаліста, разом зі своїм чоловіком Віктором Романовичем Липовкою виховала сина Андрія Вікторовича Липовку, який також закінчив НАОМА і став скульптором. Такі родини найкраще свідчать, що Академія — не лише навчальний заклад, а й середовище, де мистецтво стає способом життя цілих поколінь.
Сьогодні цю справу продовжують викладачі НАОМА, і їхня особлива сила в тому, що вони є не лише педагогами, а й діючими митцями. Художники, скульптори, графіки, архітектори, реставратори й мистецтвознавці Академії створюють власні твори, реалізують унікальні мистецькі та дослідницькі проєкти, презентують їх на виставках в Україні й у світі. Для студентів це безцінний досвід: вони засвоюють не лише теоретичні основи мистецтва, а й бачать, як народжується справжній твір, від задуму до втілення, як митець працює з матеріалом, простором і глядачем. Майстерня викладача стає для них відкритою книгою, де кожен етап творчого процесу можна побачити зблизька й пізнати в деталях.
Проте талант митця ще не робить людину вчителем. Справжній дар педагога — уміння щедро ділитися тим, що здобуто за роки творчої праці: знаннями, досвідом, власними відкриттями й навіть помилками, з яких народжується майстерність. Викладачі НАОМА поєднують обидва ці дари. Вони не приховують секретів ремесла, а передають їх студентам, бачачи в кожному учневі майбутнього колегу і продовжувача школи. Саме завдяки цій щедрості академічна традиція не старіє, а постійно оновлюється, вбираючи досвід нових поколінь.
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури щиро вітає своїх викладачів, співробітників і всіх освітян України з професійним святом! Дякуємо за вашу мудрість, щедрість і відданість, за терпіння й віру в кожного студента. Ваші учні — найкращий твір, який ви створюєте, і найдовговічніший.
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури:
Сайт: https://naoma.edu.ua/
Facebook: https://www.facebook.com/naoma.official.ua/
Instagram: https://www.instagram.com/naoma.edu.ua/
TikTok: https://www.tiktok.com/@naoma_1917
Telegram: https://t.me/naomaofficial
Переглядів: 2
