23 лютого 2026 року минає 147 років від дня народження Казимира Малевича (1879–1935) — видатного українського митця, теоретика мистецтва, педагога, професора Київського художнього інституту, одного з найвпливовіших реформаторів мистецтва ХХ століття, засновника супрематизму та співтворця кубофутуризму.
Народжений у Києві в родині інженера Северина Малевича та Людовіки Галиновської, Казимир Малевич від перших років життя був пов’язаний з українським культурним середовищем. Дитинство митця минуло серед мальовничих ландшафтів Поділля, Харківщини, Чернігівщини та Київщини — простір, що глибоко закарбувався у його художній пам’яті.
У 17-річному віці Малевич вступає до Київської рисувальної школи Олександра Мурашка, відвідує майстерню Миколи Пимоненка, формуючи професійну основу свого мистецького мислення.
Фундаментальний стрибок К. Малевича у безпредметне мистецтво відбувся з формуванням теорії супрематизму та створенням знакового твору «Чорний квадрат» (1915), що став символом нової художньої епохи. У працях «Про нові системи в мистецтві» (1919) та «Супрематизм. Світ як безпредметність» Малевич обґрунтував мистецтво як автономну реальність форми й кольору.
Його творчість водночас зберігала глибинний зв’язок із українською традицією. Навіть у пізніх роботах 1930-х років образ селянства набуває драматичної символіки, відображаючи трагічні події доби.
Особливе місце в біографії митця займає його діяльність у Києві. У 1927–1930 роках Малевич викладав у Київському художньому інституті (НАОМА). Саме тут він прагнув створити власну «лабораторію» нової художньої освіти, досліджував проблеми кольору і форми, розробляв новітні педагогічні підходи.
У цей час поруч із ним працювали Федір Кричевський, Михайло Бойчук, Вадим Меллер, Олександр Богомазов та інші провідні митці українського авангарду. Малевич активно співпрацював із журналом «Нова ґенерація», друкував теоретичні тексти українською мовою, входив до Об’єднання сучасних митців України.
Остання персональна виставка К. Малевича відбулася в Києві 1930 року. Після звинувачень у «антирадянській діяльності» митець зазнав арештів і переслідувань. 15 травня 1935 року Казимир Малевич відійшов у вічність.
132 роки по тому постать Казимира Малевича залишається невід’ємною частиною української культурної історії та світового художнього канону. Київський період митця — це фундамент формування нової мистецької школи, що вплинула на розвиток НАОМА та українського мистецтва загалом.
Telegram: https://t.me/naomaofficial
Переглядів: 0
){kind=link}