Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури є скарбницею української культури, де з покоління в покоління оберігаються вікові традиції національного мистецтва. Саме в стінах Академії проявляється унікальне явище наступності мистецьких поколінь – від учителя до учня, від батьків до дітей передаються не лише технічні навички, але й глибоке розуміння духовної спадщини мистецтва. Яскравим прикладом такої спадкоємності стала родина Лопухових, яка протягом десятиліть втілювала найкращі традиції українського образотворчого мистецтва та збагачувала їх власними творчими здобутками.
Олександр Михайлович Лопухов (12 вересня 1925, Городня — 14 вересня 2009, Київ) був не просто видатним українським живописцем, народним художником України, професором, ректором Київського художнього інституту (нині НАОМА), дійсним членом Академії мистецтв України, а був справжнім зодчим мистецької освіти, людиною, яка власним прикладом демонструвала, як поєднувати високу професійну майстерність із глибокою відданістю національній культурі. Народжений у сім’ї вчителя в місті Городні на Чернігівщині, митець з дитинства був занурений в атмосферу освіти та культури, що згодом визначило його життєвий шлях.
Доля Олександра Лопухова склалася так, що йому довелося пройти випробування війною з 1942 по 1945 рік. Цей досвід фронтовика став одним із ключових у його подальшій творчості, адже саме через особисті переживання та спогади про жахіття війни художник зміг створити свої найпронизливіші полотна. Після війни Олександр Лопухов вступив до Київського художнього інституту, де навчався у таких видатних майстрів, як Сергій Григор’єв, Костянтин Єлева та Олексій Шовкуненко. У 1953 році закінчив інститут, а у 1957 році — аспірантуру при ньому, що стало початком блискучої педагогічної кар’єри.
Саме в стінах Київського художнього інституту (нині НАОМА) Олександр Лопухов розгорнув свою найплідніщу діяльність. З 1953 до 1957 років художник працював викладачем у Республіканській середній художній школі, а згодом повернувся в рідний інститут, де з 1973 до 1985 років обіймав посаду ректора. Водночас від 1973 року О. Лопухов керував майстернею станкового живопису, а від 1979 року отримав звання професора. Ця тривала педагогічна діяльність стала фундаментом для формування цілої плеяди українських художників, які розповсюдили традиції української живописної школи не лише по Україні, але й далеко за її межами — в Китаї, Монголії, Японії, на Кубі.
Творчість Олександра Лопухова вражає своєю глибиною та різноманітністю, але найбільшого визнання художник здобув завдяки своїм героїчним полотнам, присвяченим подіям української історії та Другої світової війни. Як колишнього фронтовика, його не полишали спогади про трагічні події війни, але до розкриття цієї теми художник прийде лише через двадцять років після її завершення. О. Лопухов задумав створити цілу низку картин, які б стали своєрідним літописом тяжких фронтових буднів та показали подвиг людей, які захищали свою вітчизну. Усі його почуття і творчі задуми були реалізовані в таких видатних полотнах, як “Реквієм” (1965), “Війна” (1969), “Сильні духом” (1967), “Місячна соната” (1970), “Рік 1945-й” (1973), “В Берліні” (1974), “Перемога” (1975). Ці роботи стали не просто художніми творами, а справжніми меморіалами пам’яті, що увічнили героїзм українського народу.
Не менш значущими є його історичні полотна, присвячені визвольній боротьбі українського народу. Особливе місце серед них займає велике історичне полотно “П’яте квітня 1847 року”, на якому зображено трагічний момент з життя Тараса Шевченка — арешт під час переправи на другий берег Дніпра, після якого поета чекали довгі роки заслання. Цей твір вважається одним із найкращих у творчому доробку художника. Також художник створив серію картин “Повстання сіроми на Січі 1786 року” (1974), “Вольниця” (1978—1979), “Устим Кармалюк” (1980—1982), які показують героїчну боротьбу українського народу проти пригноблення і безправ’я, за незалежність. За ці роботи, зокрема за картини “Сильні духом”, “Війна”, “Місячна соната”, “Перемога”, “Вихор Жовтня”, “Вольниця”, художник у 1980 році був удостоєний найвищої нагороди в галузі мистецтва — Державної премії України імені Тараса Шевченка.
Однак справжнім феноменом стала не лише творчість самого Олександра Лопухова, але й формування навколо нього цілої мистецької династії, яка стала яскравим прикладом того, як у стінах НАОМА зберігаються та передаються найкращі традиції українського мистецтва. Дружиною художника була Надія Йосипівна Лопухова (1928-2014), талановитий графік і живописець, яка здобула звання народного художника України у 1998 році. Мисткиня закінчила Київський художній інститут (нині НАОМА) у 1954 році в майстерні Івана Плещинського. Її творчість охоплювала книжкову і станкову графіку, живопис. Особливого визнання здобула серія літографій “Жіноча доля у творах Т. Г. Шевченка”, яка експонувалась на ювілейній художній виставці, присвяченій 150-річчю від дня народження великого Кобзаря.
Династійні традиції продовжили дочки Олександра та Надії Лопухових. Так, Світлана Олександрівна Лопухова, народжена 11 грудня 1951 року в Києві, стала заслуженим художником України у 2007 році. Закінчила Київський художній інститут (нині НАОМА) у 1976 році, навчаючись у таких відомих майстрів, як М. Стороженко, В. Чеканюк та Т. Яблонська. Світлана успішно поєднувала живопис і графіку, співпрацювала з провідними українськими видавництвами “Веселка”, “Дніпро” тощо. Наразі Світлана Лопухова доцент кафедри графічного дизайну Київського національного університету культури і мистецтв.
Дочка Світлани – Анастасія Подерв’янська, випускниця НАОМА (Київ, 2002; викладач М. А. Стороженко), живописець, художниця декоративного текстилю. Анастасія дочка живописця і драматурга Л. Подервʼянського та С. Лопухової, онука народного художника України С. Подервʼянського та мистецтвознавиці, професора НАОМА Л. Міляєвої й Олександра та Надії Лопухових, правнука С. Міляєва. Лауреатка 5-го (2016) та 6-го (2021) Всеукраїнських трієнале текстилю (обидва — Київ); 3-є місце 8-го Міжнародного бієнале текстилю (Мадрид, 2019); 2-га премія 3-го Всеукраїнського бієнале левкасу (Київ, 2023).
Молодша дочка, Наталія Олександрівна Лопухова, народжена 1 березня 1966 року в Києві, також стала видатним художником, здобувши звання заслуженого художника України вже у 1996 році та отримавши срібну медаль Академії мистецтв України. Закінчила Київський художній інститут (нині НАОМА) у 1989 році в майстерні книжкової графіки професора В. Чебаника. У 1991 році Наталія отримала гран-прі Міжнародної книжкової виставки, отримавши перемогу в номінації “Книга року” за оформлення поеми Ліни Костенко “Маруся Чурай”. Це визнання підтвердило високий рівень її професійної майстерності та продовження кращих традицій української книжкової графіки.
Родина Лопухових стала справжнім символом того, як у стінах НАОМА формується та зберігається наступність мистецьких поколінь. Кожен член цієї династії, отримавши ґрунтовну освіту в стінах академії, не лише розвивав власний творчий потенціал, але й передавав здобуті знання та навички наступним поколінням. Олександр Михайлович як ректор та керівник майстерні станкового живопису створив унікальну творчу атмосферу, в якій поєднувались професійна майстерність, глибоке розуміння української культури та відданість високим ідеалам мистецтва. Його дружина та дочки, як випускниці цього ж закладу, стали живим втіленням того, як династійні традиції можуть збагачувати і розвивати мистецьку освіту.
Сьогодні, коли Україна переживає нові випробування, творча спадщина династії Лопухових набуває особливого значення. Їхні роботи, присвячені героїчним сторінкам української історії, подвигу захисників України, незламності духу народу, стають джерелом натхнення та сили для нових поколінь українців.
НАОМА продовжує зберігати та розвивати традиції, закладені такими видатними постатями, як Олександр Лопухов, демонструючи, що справжнє мистецтво є вічним і здатним передавати свою силу від покоління до покоління, від учителя до учня, створюючи нерозривний ланцюг культурної спадщини нашого народу.
УВАГА! Гостей НАОМА запрошуємо до перегляду виставки 23, 25, 30 вересня та 2, 7, 9, 14 жовтня 2025 року за обов’язковою реєстрацією в гугл формі за посиланням:
https://docs.google.com/…/1FAIpQLSceIyMz8fx…/viewform…
Кафедра живопису та композиції НАОМА
Вознесенський узвіз, 20, м. Київ.
НАОМА в інтернеті та соцмережах
Cайт НАОМА: https://naoma.edu.ua/
FB: https://www.facebook.com/larysaprevarska/
Instagram: https://www.instagram.com/naoma.edu.ua/
TikTok: https://www.tiktok.com/@naoma_1917
Переглядів: 11
