Титов Микола Федорович (1.08.1947–30.04.2025) – народився у Білорусі у с. Насилиці поблизу міста Полоцька (на Західній Двині). Перші навички пейзажного живопису здобув під час строкової служби у художній студії Будинку офіцерів Київського військового округу (керівник студії – О.Ф. Годунов). Після завершення служби вступив на історичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, який закінчив у 1979 р. Вступив до КДХІ, на реставраційне відділення, яке закінчив у 1988; з 1988 викладач, старший викладач, доцент (1997), професор (2008) кафедри техніки та реставрації творів мистецтва. Заслужений діяч мистецтв України (2007) «За наукову, педагогічну, реставраційну та творчу діяльність». Зав. кафедри техніки та реставрації творів мистецтва НАОМА (1993–2018), проректор з науково-методичної роботи НАОМА (2003–2010 рр.). Автор методичних розробок та публікацій у галузі реставрації, темперного іконопису. Автор стандартів вищої освіти зі спеціальності «Реставрація творів мистецтва».
Художник-реставратор другої категорії станкового олійного живопису (1994). Серед відреставрованих ним творів – живопис та предметний план Севастопольської панорами, діорами на Сапун-горі (Севастополь); картини І.К. Айвазовського «Пушкін на березі Чорного моря», Ф.П. Чумакова «Христос і багатий юнак», В.В. Верещагіна «Забутий солдат» (усі – Миколаївський обласний художній музей), картини О.А.Кокеля з Чувашського державного художнього музею та багато інших.
Живописець-пейзажист, багато подорожував, створивши цикли пейзажів (Байкал, Сахалін, гори Тянь-Шань, о-в Валаам, Кольський півострів, Крим, Китай.
Член КоНСХУ (з 2014, секція станкового живопису), учасник багатьох всеукраїнських виставок, провів кілька персональних виставок. Роботи зберігаються у Білоценківському краєзнавчому музеї, Меморіальному музеї О.П. Довженка, Миколаївському держ. художньому музеї, художньому музеї Криворізького педуніверситету, Унічанській картинній галереї та багатьох приватних колекціях.
Переглядів: 117
