У культурній історії України ХХ століття імена братів Федора та Василя Кричевських посідають особливе місце, уособлюючи не лише високий професійний рівень мистецького творення, а й інтелектуальну візію побудови української культурної ідентичності. Їхня діяльність охоплює широкий спектр практик — від живопису й архітектури до графіки, сценографії, дизайну, педагогіки й організаційної роботи у сфері мистецької освіти. Федір та Василь Кричевські — не просто митці, а активні творці українського модерну, що поєднав глибинні традиції народного мистецтва з актуальними художніми тенденціями свого часу.
Діяльність братів Федора та Василя Кричевських тісно пов’язана з історією Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Вони стали не лише її фундаторськими постатями, а й авторами концепції української художньої освіти, яка поєднує традицію й інновацію, технічну досконалість і світоглядну глибину.
Сьогодні, коли українське мистецтво знову стоїть перед викликами самоідентифікації та глобальної присутності, досвід братів Федора та Василя Кричевських набуває особливої актуальності. Вони продемонстрували, як національне може бути модерним, як локальне — універсальним, як художник — суб’єктом історії.
Їхня педагогіка була не просто передачею навичок — це була школа мислення, де форма завжди мала зміст, а техніка — ідеологію. Вони сформували етику митця, відповідального перед суспільством, нацією, історією.
Федір Кричевський (1879–1947) — постать, без якої неможливо уявити становлення академічного українського живопису ХХ століття. Мистецький шлях художника проходив крізь Київ, Мюнхен та Львів — простори, що сформували його багатошарову живописну мову, в якій класична школа поєдналася з сецесією, імпресіонізмом і раннім експресіонізмом. Основною темою його творчості стала людина — не абстрактна, а вкорінена у свій народ, у свій простір, у свою історію. Педагог, один із засновників і перший ректор Української академії мистецтв (НАОМА), який викладав у Київському художньому інституті у 1924-1932 та у 1934-1941 роках.
Федір Кричевський народився 22 травня 1879 року в Лебедині на Сумщині у великій родині земського фельдшера. Мав шістьох братів і сестер, а його найстаршим братом був Василь Кричевський, майбутній видатний український художник, графік і архітектор.
Федір Кричевський мав прекрасну освіту, яку здобув власним талантом. Ще студентом, він створив та подав на конкурс полотно “Наречена” (1910), яке мало такий успіх на конкурсі, що завдяки цьому Федір Кричевський отримав звання художника з правом викладати живопис та рисунок у середніх і вищих навчальних закладах.
Ця робота також дала йому можливість відвідати Австрію, Італію, Німеччину та Францію, побачити десятки світових музеїв, навчатися у Відні в Ґустава Клімта, австрійського художника-символіста, вплив якого згодом стане помітний у художній манері Ф. Кричевського.
Повернувшись із закордонних відряджень, Ф. Кричевський багато подорожував Україною — побував у Шевченкових місцях, Полтаві, Ворожбі, Лебедині, Сорочинцях, Яготині, Харкові, Миргороді, Переяславі, Києві, Чернігові.
З 1913 року працював викладачем Київського художнього училища, згодом став його директором. У 1917 відбулася довгоочікувана подія для української інтелігенції — нарешті вдалося створити Українську академію мистецтв. Федір Кричевський був обраний першим ректором Академії, до роботи також були залучені такі видатні художники, як Георгій Нарбут, Олександр Мурашко, Абрам Маневич, Михайло Бойчук, Микола Бурачек. Але вже за рік Київ захопили більшовики. З січня 1918 року вони за кілька тижнів розстріляли понад п’ять тисяч осіб української інтелігенції.
Через рік ректорство перейшло до Георгія Нарбута, а Федір Кричевський далі керував майстернею історичного та побутового жанру, офорта та різьбярства. Професори й студенти переховувалися, академія була зачинена. Тим не менш, освітній процес намагалися продовжити, студенти ходили до професорів додому і працювали там. Михайло Жук у спогадах писав, що найбільш заповненими були майстерні Олександра Мурашка та Федора Кричевського.
(продовження матеріалу у наступних публікаціях)
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Засновники Української академії мистецтв. Стоять (зліва направо): Нарбут, Василь Кричевський, Бойчук. Сидять (зліва направо): Маневич, Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Стешенко, Бурачек. Грудень 1917.
