Перейти до вмісту

Екслібрис: мистецтво графіки малих форм

(Продовження інтерв’ю від 4 грудня 2025 року)

— Як екслібрис пов’язаний з формуванням української інтелігенції, зокрема — випускників і викладачів НАОМА?

— Для екслібрисів 1960-х, особливо в творчості молодих випускників КДХІ, було характерним висловлення громадської позиції автора. «Ми в Україні хворі Україною, ми в Україні в пошуках ‘її» — Микола Вінграновський глибинно виразив сутність творчості багатьох українських екслібрисистів, студентів і випускників тодішнього художнього інституту, як заполітизованого закладу.
З трибуни на загальних зборах КДХІ (нині НАОМА) нам проголошували, що «бойчукісти реабілітовані, але бойчукізм — ні!» Подивитись твори Бойчука і його колег тоді було неможливо. Вони були або знищені, або — у спецфондах. Але молоді художники, всупереч настановам, з трибуни, створювали екслібриси для реабілітованих українських митців і письменників, для сучасників, що переслідувалися.
Екслібриси розігрувались у стихійних квартирних лотереях, аби зібрані кошти передати родинам репресованих. Так народжувалась тактика опору русифікації. У стінах КДХІ — попри все — були свідомі свого людського і громадянського обов’язку педагоги.

— Які найяскравіші українські екслібриси можна назвати предтечами сучасної школи НАОМА?

— Мистецтво екслібриса чутливо реагує на все, що відбувається в суспільстві і мистецтві, де мистецька форма є, водночас, і змістом, що підкреслює національну ідентичність. Тому художники-екслібристи, випускники НАОМА, знайомляться зі створеним у цій галузі впродовж часу розвитком мистецтва за різних суспільно-політичних обставин.

Традиції українського національного екслібриса простежуються особливо виразно у творчості одного з засновників Академії — Георгія Нарбута. Він захоплювався дереворізами XVII–XVIII століть і народним мистецтвом, що надало його творчості неповторного національного колориту. Школа Нарбута продовжилась у творчості унікального екслібрисиста Павла Ковжуна і Лева Ґеца, Ярослава Музики, Олени Кульчицької, інших митців, які формувались у час швидких змін стилів і напрямків. Їх творчість була доступною і київським студентам 1960-х — 1980-х років завдяки мережі колекціонерів. Але власне київська школа формувалась творчістю київських графіків 1920–1930-х років.

Багато уваги приділили київському екслібрису: Олексій Усачов, Олена Сахновська (1930-і рр.), Костянтин Козловський, Василь Стеценко, Олександр Губарєв, Георгій Малаков. Чи вони, чи їх викладачі, чи вихованці — причетні до Академії. Працювали в техніках деревориту і ліноритму. Їх творчість вплинула на подальший розвиток української графіки малих форм високим професіоналізмом.

Ще не досліджена ґрунтовно творча і педагогічна діяльність багаторічного викладача київського художнього інституту Іларіона Плещинського, майстра деревориту й офорту, автора і відомого колекціонера екслібрисів. Його вплив на студентів-графіків був дуже значним. Майстром деревориту і ліноритму був педагог з європейською освітою Василь Касіян. Він суттєво вплинув на розвиток української графіки, виховавши плеяду майстрів гравюри.

Вихованці київської графічної школи, здобувши професійну підготовку в умовах короткої відлиги 1960-х, створили визнану світом національну українську книжкову і станкову графіку.

— Які техніки екслібриса традиційно вивчали або практикували у Київському художньому інституті (нині НАОМА)?

— Найпоширенішою графічною технікою виконання екслібриса віддавна є ксилографія, спочатку обрізна гравюра ножем на деревині поздовжнього розпилювання, а з кінця XVIII століття — торцева гравюра штихелями, дереворит. З виготовлених граверних дерев’яних кліше друкували потрібну кількість відбитків, аби наклеїти їх на зворотний бік обкладинки, оправи. Охайні, невеликого розміру, позначки гарно вписувались у книжку, ставали елементом книжкового оформлення.

Успішно використовували і техніки літографії, офорту, ліноритму. А з винайденням фотографії — з’явилась цинкографія, і художникові було достатньо — виготовити пером чи пензлем зображення для поліграфічного репродукування. Всі ці технічні засоби застосовуються і тепер розвивається комп’ютерна графіка. Але у навчальному процесі перевага надається вивченню технології традиційної друкованої графіки як найбільш функціональної і складної у навчанні. Останнім часом розвивається так званий «колекційний екслібрис», який має великі розміри і з книжкою безпосередньо не пов’язаний. Тут переважає кольоровий офорт, багатосюжетні мотиви.

(Продовження інтерв’ю читайте в наступних публікаціях)

АДРЕСА:
Вознесенський узвіз, 20, м. Київ.
НАОМА в інтернеті та соцмережах:
Cайт НАОМА: https://naoma.edu.ua/

Переглядів: 7