Минувшину вивчавши, зрозумів
Красу подій, що сталися допіру.
Історіє! з твоїх важких томів
Крізь давнини завісу димно-сіру
Майбутнє дивиться.
(Євген Плужник)
Нацистський режим, розгромлений і засуджений в Нюрнберзі, отримав по заслузі, відійшовши чорною кривавою плямою у минуле. Проте його брат-близнюк — комуністичний тоталітаризм, ще довго отруював, продовжує калічити народи, країни і метафорично, і в буквальному сенсі. В кінцевому підсумку комунізм ще не дістав справедливу юридичну відплату.
Ален Безансон у книжці “Лихо століття. Про комунізм, нацизм та унікальність голокосту” зазначає:
«Нацизм, дарма що зник цілковито понад півстоліття тому, цілком слушно є об’єктом огиди, яку анітрохи не зменшує час. Більше того, міркування про його страхітливість, здається, щороку набувають нової глибини і поширюються далі. Натомість комунізм, дарма що свіжий у нашій пам’яті й тільки нещодавно зазнав краху, тішиться привілеєм забуття і всепрощення, які одержують майже одностайне схвалення, і не тільки з боку його прихильників — адже вони ще існують, а й найрішучіших ворогів, ба навіть його жертв».
З білої потойбічності
виринуло чорне сонце
(Василь Стус)
Пострадянське суспільство незалежної України і досі не позбавилось тіні комуністичного минулого, не до кінця розірвало пута радянщини. Війна, знову розпочата московією, спадкоємицею СРСР, пришвидшує процес дерадянизації, дерусифікації. Це засвідчують зміни суспільної думки щодо Другої світової війни.
8 травня під гаслом «Ніколи знову!» з символом червоного маку Україна відзначає День пам’яті та примирення. Ця всесвітня традиція згадування полеглих Другої світової війни, а також вшанування переможців нацизму особливо актуалізувалася з минулорічною повномаштабною атакою московії на Україну. Впровадження 8 травня в перелік пам’ятних дат, започатковане Українською державою після Революції Гідності, згідно з опитуванням, яке провів Київський міжнародний інститут соціології в січні 2023 року, в умовах активного бойового спротиву московським окупантам стає не просто офіціозом.
Отже, Український інститут національної пам’яті повідомляє про результат цього опитування: 62% українців підтримують відзначення саме Дня памʼяті та примирення 8 травня. Підтримка відзначення 9 травня як Дня перемоги над нацизмом скоротилася до 22%. Також 62% вважають, що необхідно вшановувати всіх, хто загинув чи постраждав у Другій світовій війні. Абсолютна більшість – 85% вважає Радянський Союз відповідальним та співпричетним до розв’язання Другої світової війни. Так само Інститут нагадує про символ червоного маку, заохочуючи до його використання під час меморіальних заходів та у візуальних матеріалах на тему Другої світової, а також подає відеоінструкцію та схему для самостійного виготовлення самого символу.
Для нас, тих, хто пов’язаний з візуальним мистецьким досвідом, важливою є згадка про авторство українського варіанту символу вшанування жертв і переможців Другої світової. «Мак пам’яті» в Україні був розроблений харківським дизайнером Сергієм Мішакіним у 2014-му з ініціативи Українського інституту національної памʼяті та Національної телекомпанії України (зараз це Національна суспільна телерадіокомпанія України). Крім того, в цей день годиться пригадати митців, які воювали на фронтах Другої світової, захищаючи Україну як незалежну державу.
Державу не твориться в будучині,
Державу будується нині.
Це люди на сталь перекуті в огні,
Це люди, як брили камінні.
Не втішені власники пенсій і рент,
Тендітні квітки пансіонів, –
Хто кров’ю і волею сціпить в цемент
Безвладний пісок міліонів…
О, вір у одваги ясне багаття
І скинеш, як порвану лаху,
І слабість, і сумнів, і марність життя,
Коли ти не відаєш стражу
(Олег Ольжич. Незнаному воякові)
З повагою, бібліотека НАОМА.
