October 27 — Day of ukrainian writing and language
Мова об’єднує людей в один народ, а народ — у державу. У ній зберігається історична пам’ять, нею укладають літописи й закони, через неї кожне покоління передає наступному своє уявлення про себе. День української писемності та мови встановлено 1997 року. Його відзначають у день пам’яті преподобного Нестора Літописця, з чиєю працею дослідники пов’язують початки писемної української традиції. Від 2023 року, після переходу на новоюліанський календар, свято припадає на 27 жовтня.
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури відзначає цей день з особливим почуттям. Для мистецької школи мова має ще й видиму форму: слово живе в літері, а літера — у шрифті, рукописі, книжковій сторінці. Від того, як написано слово, залежить, чи впізнає в ньому народ себе. Тому робота над українською літерою завжди була для Академії справою не лише ремесла, а й національної самосвідомості.
Ця традиція бере початок від засновників Української академії мистецтва. Георгій Іванович Нарбут, професор графіки, а згодом ректор Академії, 1917 року створив «Українську абетку». У ній він поєднав досвід української рукописної та стародрукованої книги з досягненнями західноєвропейського шрифтового мистецтва. Найвищим завданням графіка Георгій Іванович Нарбут вважав створення художнього шрифту, що спирався б на українську писемну традицію XVII–XVIII століть. Разом із Василем Григоровичем Кричевським, який у своїх шрифтових пошуках поєднував декоративність зі строгою конструкцією літери, він заклав основи української типографіки XX століття.
Ці пошуки продовжили учні Академії. Лесь Кирилович Лозовський створив обкладинки поетичних збірок Павла Григоровича Тичини 1920 року, у яких шрифт став повноправним образом книги. Написи на обкладинках, створених колом нарбутівських учнів у 1920-х роках, сформували впізнаваний стиль української книги, де літера говорить не менш виразно, ніж ілюстрація.
Упродовж наступних десятиліть до української літери зверталися багато викладачів, випускників і студентів Академії. Вони досліджували історію письма, створювали книжкові написи й нові шрифти, розвивали каліграфію. Їхньою працею українська шрифтова культура поступово набула власного голосу. Серед них — Василь Якович Чебаник, випускник Київського державного художнього інституту (нині НАОМА) 1963 року. Його проєкт «Графіка української мови», що відтворює самобутні форми української абетки на основі історичних зразків писемності та друкарства, 2019 року відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка. Шрифти «Рутенія» прикрасили церемоніальний примірник Конституції України.
Від «Української абетки» Георгія Івановича Нарбута до «Рутенії» Василя Яковича Чебаника тягнеться неперервна лінія, і кожна її ланка пов’язана з Академією. Сьогодні студенти НАОМА продовжують її в навчальних майстернях, опановуючи шрифт, каліграфію та мистецтво книги. Кожна нова літера, виписана їхньою рукою, продовжує справу засновників: давати українському слову гідну форму.
Вітаємо з Днем української писемності та мови!
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури:
Сайт: https://naoma.edu.ua/
Facebook: https://www.facebook.com/naoma.official.ua/
Instagram: https://www.instagram.com/naoma.edu.ua/
TikTok: https://www.tiktok.com/@naoma_1917
Telegram: https://t.me/naomaofficial
Переглядів: 0
