85 years since the Babyn Yar tragedy
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури вшановує 85-ті роковини трагедії Бабиного Яру й згадує митців, чиєю працею пам’ять про неї стала частиною простору Києва.
Історія зберігає факти, а мистецтво зберігає пам’ять. Воно дає їй форму, здатну пережити покоління свідків і говорити з тими, хто прийде згодом.
29–30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацистські окупанти розстріляли понад 33 тисячі єврейського населення Києва. Масові вбивства тривали тут до 1943 року. Їхніми жертвами стали також роми, військовополонені, пацієнти психіатричної лікарні, підпільники, учасники українського національного руху. Бабин Яр став одним із найтрагічніших символів Голокосту та нацистської окупації в Європі.
Шлях до вшанування загиблих на цьому місці був довгим, і вихованці Академії пройшли його від самого початку. У 1965 році на конкурсі проєктів пам’ятника жертвам Бабиного Яру найвищу оцінку експертів отримав проєкт, серед авторів якого були учні майстерні Михайла Григоровича Лисенка — скульптори Василь Захарович Бородай і Валентин Іванович Зноба. Друге місце посів проєкт «Коли руйнується світ», співавторами якого були художники-шістдесятники Ада Федорівна Рибачук і Володимир Володимирович Мельниченко, випускники Київського державного художнього інституту 1957 року. Їхній задум вирізнявся сміливою пластичною мовою, яка не вписувалася в тогочасні канони, тому втілення він не отримав. Пам’ять про Бабин Яр митці зберегли в однойменній книзі-реквіємі, що вийшла 1991 року.
Ця тема стала наскрізною для головного твору їхнього життя — «Стіни пам’яті» на Байковій горі в Києві. Упродовж 1968–1981 років Ада Федорівна Рибачук і Володимир Володимирович Мельниченко разом з архітектором Авраамом Мілецьким створювали горельєфну композицію завдовжки понад двісті метрів і площею близько двох тисяч квадратних метрів. Це наймасштабніший твір українського монументального мистецтва, присвячений темам життя, смерті й пам’яті людства. Серед її образів були Бабин Яр, Майданек і Аушвіц. 1982 року, коли Стіна була майже завершена, радянська влада визнала її такою, що суперечить принципам соціалістичного реалізму. Горельєфи сховали під сотнями кубометрів бетону, а креслення проєкту знищили. Сьогодні Стіна поступово повертається до життя. 2020 року їй надано статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. Фонд збереження культурної спадщини Ади Рибачук і Володимира Мельниченка розчищає рельєфи від бетону, починаючи з першого фрагмента, відкритого 2018 року. 2021 року повністю звільнено центральну композицію «Берегиня» та розпочато розкриття фрагмента «Оборона Батьківщини». Відкрито поки лише невелику частину Стіни, проте кожен звільнений метр повертає Києву втрачений шедевр і пам’ять, яку намагалися поховати.
Перший монумент у Бабиному Яру відкрили 2 липня 1976 року. Авторський колектив очолював Михайло Григорович Лисенко, професор Київського художнього інституту (нині НАОМА), який понад чверть століття керував підготовкою скульпторів в Академії. Майстер не дожив до відкриття пам’ятника. Роботу над ним завершили його учні, випускники інституту Олександр Павлович Вітрик і Віктор Васильович Сухенко, який згодом сам викладав у рідному виші. Так пам’ять про загиблих перейшла від учителя до учнів, а сам монумент став свідченням тяглості академічної скульптурної школи.
Нове покоління випускників Академії продовжило цю працю. 2017 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» відкрито пам’ятник поетесі Олені Телізі та її соратникам, розстріляним тут 1942 року. Його автори — скульптори Олександра Юріївна Рубан і Віктор Романович Липовка, випускники Київського державного художнього інституту.
Митці НАОМА різних поколінь перетворили місце трагедії на місце пам’яті. Для Академії ця спадщина є не лише сторінкою історії, а й уроком для кожного, хто сьогодні навчається в її майстернях: мистецтво несе відповідальність перед пам’яттю, і саме воно здатне зберегти її на віки.
Схиляємо голови перед пам’яттю всіх загиблих у Бабиному Яру.
Вічна пам’ять загиблим!
Світла пам’ять кожному невинно вбитому!
Слава Україні!
Героям слава!
Переглядів: 0
