GLORIFIED NAMES OF NAFAA: VASIL IVANOVYCH LOPATA
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури зберігає й передає з покоління в покоління найкращі традиції української мистецької школи. Понад сто років існування Академії її викладачі та випускники формували обличчя національного мистецтва, а творчість багатьох із них стала частиною повсякденного життя кожного українця. Серед тих, чиї роботи щодня тримає в руках увесь народ, — народний художник України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Василь Іванович Лопата (1941–2025), випускник КДХІ (нині НАОМА) та творець художнього образу української гривні.
Василь Лопата народився 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань Бобровицького району на Чернігівщині у селянській родині. Батько, Іван Миколайович, працював директором сільського будинку культури; на початку Другої світової війни був мобілізований і загинув 1942 року у віці 33 років. Мати, Ганна Антонівна, колгоспниця, сама ростила двох синів. Василь змалку виявляв хист до малювання: малював скрізь — коли пас козу, бавився з однолітками біля річки, на теплій черені печі, за партою у школі.
Шлях до професійного мистецтва був тернистим. Відмінник навчання, Василь Лопата 1955 року замість бажаної художньої школи опинився в Майнівському зоотехнічному технікумі, який закінчив з червоним дипломом 1959 року. Але диплом молодшого зоотехніка не став перешкодою: Лопата самостійно готувався й вступив до Київського училища декоративного та прикладного мистецтва в Лаврі. Втім, навчання перервала армійська служба (1961–1964). І саме в солдатській формі Василь Лопата складав вступні іспити до Київського державного художнього інституту (нині НАОМА). У 1964 році Василя Лопату зараховано на графічний факультет, де його педагогом став професор Василь Ілліч Касіян — засновник української школи графічного мистецтва. Під керівництвом Касіяна Лопата опанував усі техніки станкової та книжкової графіки, що стало фундаментом його подальшої творчості.
1970 року Василь Лопата з відзнакою закінчив інститут, захистивши дипломну роботу — цикл із десяти дереворитів на тему українських народних дум. Протягом 1970–1972 років Лопата працював у творчих майстернях Академії мистецтв у Києві під керівництвом Михайла Гордійовича Дерегуса — видатного українського графіка, живописця й педагога, члена-кореспондента Академії мистецтв.
1971 року Василь Лопата безоплатно створив 16 ксилографій до роману Василя Шевчука «Побратими» у видавництві «Веселка». Ця робота здобула Диплом ІІ ступеня на Республіканському та ІІІ ступеня на Всесоюзному конкурсі мистецтва книги, була передрукована в Мельбурні (Австралія) та використана для настінного календаря в Канаді.
Протягом наступних десятиліть художник створив близько 700 творів образотворчого мистецтва, проілюстрував понад 65 книг. Серед найзначніших графічних циклів — «Українські народні думи» (1973, єдина в українській графіці серія кольорових ліногравюр на цю тему), «Слово о полку Ігоревім», ілюстрації до «Прапороносців» та «Таврії» Олеся Гончара, «Каменярів» Івана Франка, «Людоловів» Зінаїди Тулуб, «Полтави» Олександра Пушкіна, «Маруся Чурай» Ліни Костенко, «Страшна помста» та «Тарас Бульба» Миколи Гоголя.
П’ять років (1987–1992) художник присвятив ілюструванню «Кобзаря» Тараса Шевченка. За цю роботу 1993 року Василь Лопата став лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка.
Найвідомішою роботою, що торкнулася життя кожного українця, стала участь у створенні національної валюти — гривні. У квітні 1991 року, ще до проголошення незалежності, групу відомих українських художників запросили для розробки ескізів нової валюти. До складу колективу увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв, доцент кафедри графічних мистецтв ФОМтР НАОМА Василь Перевальський, заслужені художники Володимир Юрчишин, випускники Академії Сергій Якутович та Василь Лопата. Загальну концепцію банкноти розробив Борис Максимов, а Лопата став автором портретів історичних діячів, пейзажів та орнаментів.
Після референдуму 1991 року Президія Верховної Ради затвердила портрети для купюр номіналом від 1 до 500 гривень. Лопата створив зображення Володимира Великого (1 грн), Ярослава Мудрого (2 грн), Богдана Хмельницького (5 грн), Івана Мазепи (10 грн), Івана Франка (20 грн), Михайла Грушевського (50 грн), Тараса Шевченка (100 грн), Лесі Українки (200 грн), Григорія Сковороди (500 грн).
1989 року Василь Лопата здобув першу премію Міжнародного конкурсу з екслібриса в Лондоні, 2001 року — звання народного художника України. Крім мистецтва, Лопата розкрився як письменник: 2006 року його прийняли до Національної спілки письменників України, 2007 року він отримав літературну премію імені Олеся Гончара за автобіографічну повість «Дорогу Свою покажи мені, Господи», 2008 року — Премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.
1994 року внаслідок хвороби Василь Лопата виїхав до США, де продовжував творити та писати. 18 вересня 2025 року Василь Іванович Лопата помер у Сан-Франциско на 85-му році життя.
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури вшановує пам’ять свого випускника, чия творчість стала живим зв’язком між класичною традицією української графіки та сучасною державністю. Твори Василя Лопати зберігають Національний художній музей України, музеї Чернігова, Полтави, Дніпра, Сум, а його роботи на гривнях щодня нагадують мільйонам українців про велич вітчизняної історії та мистецтва.
Переглядів: 1
