Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури — провідний осередок мистецької освіти України — послідовно зберігає, осмислює та розвиває традиції, закладені її видатними фундаторами. Заснована у грудні 1917 року як Українська академія мистецтва, вона стала результатом консолідованих зусиль провідних діячів української культури й державотворення — Михайло Грушевський, Федір Кричевський, Василь Кричевський, Михайло Бойчук та Георгій Нарбут.
Цьогоріч минає 140 років від дня народження Георгія Івановича Нарбута — видатного українського художника-графіка, ілюстратора та геральдиста, одного з фундаторів національної школи графічного дизайну, чия творчість стала визначальним чинником формування візуальної культури української державності початку ХХ століття та заклала підвалини модерної української графіки.
Особливу роль у формуванні ідентичності Академії відіграє постать Георгія Івановича Нарбута (1886–1920) — одного з ключових фундаторів інституції, видатного графіка, ілюстратора й геральдиста, якого по праву вважають одним із творців української національної школи графічного дизайну. Саме йому належить авторство перших державних візуальних символів Української Народної Республіки — малого герба, зразків банкнот української гривні та поштових марок, що заклали підвалини візуальної ідентичності новопосталої держави.
Народжений 25 лютого 1886 року в родовому маєтку Нарбутівка на Чернігівщині, у старовинній козацько-старшинській родині, Георгій Нарбут із ранніх років формувався в середовищі, насиченому пам’ятками української історії та культури. Родинні реліквії доби Гетьманщини, візуальні образи народного мистецтва та глибоке відчуття історичної тяглості зумовили його особливу чутливість до національної символіки, орнаменту й знакових форм.
Творчий метод Нарбута ґрунтувався на системному й глибокому вивченні української мистецької спадщини — від архаїчних орнаментів трипільської культури та візантійської книжкової мініатюри до барокових гравюр козацької доби й народної лубочної картинки.
Визначальним напрямом творчості Нарбута була геральдика та державна символіка. Стилізований тризуб, створений ним як малий герб УНР (1918), постав не лише як офіційний знак держави, а як високохудожній графічний образ, у якому лаконізм форми поєднано з багатошаровим символічним змістом. Георгій Нарбут розробив герб Української академії мистецтв. Працюючи над дизайном перших українських банкнот і поштових марок, митець фактично сформував засади національного графічного дизайну, де народна орнаментика, історичні алюзії та сучасна типографіка утворювали цілісний візуальний наратив.
Не менш значущою була діяльність Нарбута в галузі малих графічних форм. Його екслібриси, віньєтки та видавничі марки демонструють виняткову здатність до композиційної концентрації й образної виразності в межах мінімального формату. Окремим внеском митця стало створення оригінальних шрифтів, заснованих на традиціях українського скоропису та друкарської культури XVII–XVIII століть, адаптованих до потреб модерної візуальної комунікації.
Вплив Георгія Нарбута на розвиток українського мистецтва є визначальним і багатовимірним. Саме він заклав основи національної школи графічного дизайну, принципи якої були розвинуті його учнями та послідовниками в різних сферах.
Активну роль Георгій Нарбут відіграв і в інституційному становленні Української академії мистецтв. З моменту її заснування у 1917 році він очолив графічну майстерню, а згодом обійняв посаду ректора. Його бачення мистецької освіти було новаторським: академія мислилася ним як жива творча лабораторія, у якій студенти не лише опановують професійну майстерність, а й формують національно свідоме художнє мислення в діалозі з актуальними світовими тенденціями.
Як педагог, він дотримувався принципу індивідуального підходу, вміючи розпізнати й підтримати унікальність кожного таланту. Серед його учнів — митці, які визначили розвиток української графіки та дизайну першої половини ХХ століття.
Передчасна смерть Георгія Нарбута від тифу у квітні 1920 року, на 34-му році життя, обірвала його діяльність у період найвищого творчого злету. Водночас започатковані ним художні та педагогічні принципи не лише збереглися, а й стали органічною частиною традиції Академії, яку він очолював у 1919–1920 роках.
Сьогодні Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури є носієм і активним провідником унікальної української мистецької традиції. Випускники академії продовжують реалізовувати ідеали Георгія Нарбута, який бачив українське мистецтво самобутнім, професійно досконалим і відкритим світові.
Георгій Нарбут Mалий герб Української держави 1918
Засновники Української академії мистецтв. Стоять (зліва направо): Нарбут, Василь Кричевський, Бойчук. Сидять (зліва направо): Маневич, Мурашко, Федір Кричевський, Грушевський, Стешенко, Бурачек. Грудень 1917.
Георгій Нарбут. Герб Української академії мистецтв
Вивіска майстерні в Українській Академії Мистецтв. Літерація. Георгій Нарбут, 1919, Київ.
Обкладинка проекту великого герба Української Держави. Ілюстрація, літерация, геральдика. Георгій Нарбут, 1918, Київ.
Видавнича марка «Товариства Шкільної Освіти». Літерація. Георгій Нарбут, 1919, Київ.
Обкладинка часопису «Мистецтво». Літерація, орнамент. Георгій Нарбут, 1919.
Георгій Нарбут
Титул збірки документів родини Нарбута «Akta Narbutorum». Літерація, ілюстрація. Георгій Нарбут, 1919.
Обкладинка часопису «Зорі». Літерація, ілюстрація. Георгій Нарбут, 1919.
Каліграфія, літерація, ініціал. Георгій Нарбут, 1920, Київ.
Афіша художньої виставки. Літерація, ілюстрація. Георгій Нарбут, 1920, Київ.
Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута
Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута
Фундатори Української академії мистецтва. Стоять (зліва направо): Олександр Мурашко, Георгій Нарбут, Василь Кричевський. Сидять (зліва направо): Микола Бурачек, Федір Кричевський, Михайло Бойчук, Михайло Жук.
Георгій Нарбут Банкнота 100 гривень 1918–1921.
Георгій Нарбут гімназист
Випуск шагів 1918 року розроблений графіками Антоном Середою й Георгієм Нарбутом
Георгій Нарбут Банкнота 500 гривень
Георгій Нарбут “Українська абетка” Георгія Нарбута. Фото- Видавництво Олександра Савчука
Георгій Нарбут Фронтопсис журналу «Мистецтво» 1920
