Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури з особливою шаною осмислює доробок своїх випускників, чия творчість утвердила цінності української культури та стала складовою національної мистецької спадщини. Олег Животков належить до кола митців, які сформувались в традиціях НАОМА та присвятили свій життєвий шлях служінню мистецтву з передачею професійного досвіду наступним поколінням художників.
Олег Олександрович Животков народився 6 січня 1933 року в Києві, дитинство його пройшло в селі Березань Київської області. Саме там, серед м’яких пагорбів Полісся, сформувалося його особливе відчуття природи, яке згодом визначило весь творчий шлях.
У 1944 році одинадцятирічний хлопець вступив до Київської художньої школи імені Тараса Шевченка, яку закінчив у 1951 році із золотою медаллю. Його вчителями в школі були Олена Яблонська, Любов Григор’єва, Галина Зоря та Геннадій Титов.
У 1951 році Олег Животков вступив до Київського державного художнього інституту (НАОМА), де навчався у видатних майстрів української художньої школи: Сергія Олексійовича Григор’єва, Геннадія Кіндратовича Титова та Михайла Івановича Хмелька.
Після закінчення інституту у 1957 році талант О. Животкову запропонували посаду директора музейного комплексу Воронцовського палацу в Алупці в Криму. Однак для цього призначення необхідно було вступити до Комуністичної партії. Олег Животков принципово відмовився, обравши шлях вільної творчості, не обтяженої ідеологічними компромісами.
Після інституту Олег Животков працював у галузях станкової та книжкової графіки, живопису. Провідним жанром його творчості став пейзаж. У численних інтерв’ю Олег Животков підкреслював, що епоха жанрової картини завершилася, сюжетність перейшла в інші види мистецтва — кіно, телебачення, літературу. Натомість пейзаж, на думку митця, зберігає живу поетичну мову образотворчості, що дозволяє художнику говорити зі світом без посередництва наративу. Його ліричні пейзажі вирізнялися гармонійною кольоровою гамою, тонким відчуттям світла та особливою меланхолійною атмосферою, яка запрошувала глядача до споглядання і внутрішнього діалогу.
Серед відомих графічних робіт Олега Животкова — пастелі «Осінь. Голосіївський ліс» (1959), «Старе дерево» (1973); акварелі «Річка Козинка» (1960), «Травень. Вечоріє» (1973). Протягом 1964–1975 років він створював ілюстрації до дитячого альманаху «Дванадцять місяців», а в 1965 році вийшла книга Платона Воронька «Сніжна зіронька горить» з його ілюстраціями. Протягом багатьох років Олег Животков працював у видавництві «Веселка», створюючи ілюстрації до дитячих книжок. Художник брав участь у Всесоюзних конкурсах кращих видавництв і виставках дитячої книги України.
У живописі особливо вирізняються полотна «Хата дяка в селі Шевченкове» (1961), «Зимове вікно» (1987), «Дніпровський реквієм» (1993), «Багряний вечір» (1994). У 1996 році в Київській картинній галереї відбулася спільна виставка трьох Животкових — Олега-батька, та синів Сергія і Олександра. У 2001 році в Центральному будинку художників пройшла «Виставка робіт сім’ї Животкових», яка продемонструвала спадкоємність і водночас унікальність творчого почерку кожного з митців.
Упродовж семи десятиліть Олег Олександрович Животков поєднував творчу та педагогічну діяльність, зберігаючи вірність принципам академічної школи та залишивши по собі вагому мистецьку спадщину.
Адміністрація НАОМА висловлює щирі співчуття рідним і близьким художника, життя якого завершилося 18 лютого 2026 року на 94-му році, та вшановує пам’ять свого випускника, чий професійний шлях і відданість мистецтву залишаються взірцем для наслідування.
Telegram: https://t.me/naomaofficial














Переглядів: 0
