Сьогодні 12 лютого 1895 року народився Анатоль Галактіонович Петрицький (1895 – 1964) – професор Київського художнього інституту (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) та один із провідних митців українського авангарду, живописець, графік, сценограф, чия творчість визначила обличчя українського мистецтва ХХ століття.
Сформований у колі київської художньої школи, А. Петрицький навчався у фундаторів НАОМА – Федора й Василя Кричевських, Олександра Мурашка та випускниці Київського художнього училища (попередника НАОМА) Олександри Екстер. Від своїх учителів він успадкував прагнення до формування сучасного українського мистецького стилю та оновлення образотворчої мови.
Ключовою подією в житті митця стала співпраця з Лесем Курбасом у Молодому театрі. Сценографія А. Петрицького перетворилася на активний елемент драматургії, змінивши уявлення про сценічний простір. У 1920-х роках художник працював у провідних театрах Києва та Харкова, оформивши сотні вистав.
Паралельно з театром Анатоль Петрицький активно працював у живописі та графіці. Полотно «Інваліди» («Мати») стало потужним гуманістичним висловлюванням про трагедію війни й отримало міжнародне визнання, зокрема на Венеційській бієнале. Серія портретів діячів української культури 1920–1930-х років перетворилася на масштабний художній літопис епохи, значна частина якого була втрачена внаслідок репресій.
Вагомою складовою мистецької діяльності Анатоля Петрицького стала педагогічна праця. Як професор Київського художнього інституту (нині НАОМА) А. Петрицький виховав покоління митців, поєднавши академічну дисципліну з досвідом авангардного експерименту.
Telegram: https://t.me/naomaofficial
















Переглядів: 1
