Ідея захисту Батьківщини лежить у площині природного права, знаходячи підтвердження й у Святому Письмі. Біблія неодноразово звертається до військових, говорячи про допомогу і захист Бога, який надає силу відважним воякам, щоб вони зберігали непохитну віру в себе і свою справу:
«Не бійся, бо Я з тобою, не озирайся, бо Я Твій Бог! Укріплю тебе й поможу, підтримаю тебе правицею Своєї праведності» (Ісая 41:10).
«Бо Господь, ваш Бог, — це Той, Хто йде з вами, щоб воювати проти ворогів ваших і врятувати вас» (Повторення Закону 20:4).
«Вони воюватимуть проти тебе, та не здолають тебе, бо Я з тобою, – говорить Господь, – щоб тебе визволити!» (Єремії 1:19).
У Книзі Ісуса Навина неодноразово звучить Божий заклик: «Будь сильним і відважним!» до Ісуса Навина, ватажка ізраїльських племен, який очолив завоювання ворожого, безбожного Ханаану після смерті Мойсея. Але звучала і Божа вимога відповідати прописаному у Книзі високому моральному стандарту, щоб не уподібнитися нечестивцям краю, який підлягав Божій карі:
«Будь сильний та відважний, бо ти зробиш, що народ цей посяде той край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм.
Тільки будь дуже сильний та відважний, щоб додержувати чинити за всім тим Законом, що наказав був тобі Мойсей, Мій раб, — не відхилишся від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб щастило тобі в усьому, де ти будеш ходити.
Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі.
Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де́ ти будеш ходити».
Закономірно ідея захисту Батьківщини вкладається в писані норми позитивного права. Дуже довго пострадянська Україна ретранслювала цю ідею в збереженій парадигмі радянського патріотизму, акцентуючи спільні з росіянами воєнні здобутки періоду Другої світової війни, замовчуючи і оминаючи героїчні досягнення українських вояків, які протистояли москві під час Перших і Других визвольних змагань.
День захисника Вітчизни, що відзначався українцями 23 лютого як «чоловічий день» був соціально-політичним, історичним парадоксом, який усвідомлювався лише українськими націоналістами. Російсько-українська війна, розпочата відвічним ворогом України 2014 року, привела до тями українську державу в особі її очільників. Започатковане 14 жовтня 2014 року президентським указом із назвою «День захисника України» нарешті затвердила ідею Захисту Батьківщини із коректним хронологічним параметром і змістовим критерієм, виправляючи президентську помилку 23 лютого 1999 року:
Указ президента України про День захисника Вітчизни
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/202/99#Text
Таким способом свято захисників України, українських вояків, сполучилося з днем Покрови Пресвятої Богородиці, яка традиційно з давніх-давен вважалася покровителькою оборонців України, зокрема українського козацтва.
«Не можна спинити ідеї, час якої настав» проголосив французький письменник Віктор Гюґо в творі 1877 року «Історія злочину». Процес декомунізації, переосмислення радянської культурної спадщини, відмови від радянських символів, свят, набирав обертів. Перевстановлення календарних дат не було політкоректною формальністю, потребуючи наступного кроку. Вже з 2015 року День захисника України стає державним святом і неробочим днем, а у серпні 2021 року перейменовується на День захисників і захисниць України з огляду на статеву рівність.
Слід згадати і зміну дати, пов’язану з реформою церковного календаря в Україні, здійсненою ПЦУ. Тож свято Покрови і День захисників і захисниць України перемістилося на два тижні вперед, відзначаючись з 2023 року 1 жовтня.
Вже цього року українці відзначатимуть свята за новоюліанським календарем
https://www.rada.gov.ua/news/razom/239067.html
Статус порівняно нещодавно запровадженого свята був затверджений українськими митцями. Приємно, що представники НАОМА, її викладачі, випускники, від початку Незалежної України включились у процес творчого осмислення розвитку української державності через створення першовзорів для монет і поштових марок.
Відомий іконописець Олександр Охапкін, житомирянин, який нині мешкає в Олександрії (Кіровоградська обл.), створив введену Укрпоштою 1 жовтня 2024 марку «Під Покровом Богородиці». Ця марка, а також поштовий конверт і картмаксимум були виконані митцем у характерному для нього, впізнаваному синтезі стародавнього іконопису і сучасних експериментальних технік
Філбюлетень до Дня захисників і захисниць України
https://www.ukrposhta.ua/ua/news/58178-filbjuleten-do-dnja-zahisnikiv-i-zahisnic-ukraini
Зрозуміло, що ідея захисту Батьківщини як наскрізна лінія історичного дискурсу являє історичні паралелі, які необхідно враховувати в цілісному осмисленні українського світу. Сучасні захисники і захисниці України є ідейним спадкоємцями вояків УПА, які в свою чергу продовжили підпільно-бойову діяльність Української військової організації та Організації українських націоналістів 1920-х – 1930-х років. А до 1938 року ОУН очолював полковник Січових Стрільців Євген Коновалець, який у жовтні-листопаді 1917 року разом із Романом Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців.
Цей військовий підрозділ Збройних сил Української Центральної Ради становив 3-й курінь полку імені гетьмана Петра Дорошенка. Після придушення Січневого повстання, організованого російським більшовиками у січні 1918 року в Києві, в якому Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців брав участь, аж до кінця формувань Січових Стрільців їхнім верховним головнокомандувачем вважався полковник армії УНР Євген Коновалець. Символічна роль Січових Стрільців у національному русі України кінця ХІХ – початку ХХ століть полягала в тому, що вони об’єднали українців Західної і Великої України в боротьбі за єдину і соборну українську державу.
Василь Кучабський (1895 – 1971), захисник України у Перших визвольних змаганнях, захисник Києва, який командував стрілецькою сотнею, що у січні — лютому 1918 року вела оборонні бої на Подолі (і базувалася в нинішній будівлі НАОМА), згодом як український історик, політик і публіцист ініціював створення воєнно-історичного нарису «Корпус січових стрільців». Ця праця включала спогади січових стрільців, серед яких, окрім Василя Кучабського, були Євген Коновалець і Марко Безручко.
Відрадно, що в 2022 році видавництво «Центр учбової літератури» зробило репринтне видання цієї роботи. Василь Кучабський може зацікавити сучасних українських військовий істориків і військових теоретиків як автор перших українських підручників із військової справи.
Можна з високою долею ймовірності припустити, що й серед нинішніх українських захисників і захисниць є майбутні автори книжок з історії Третіх визвольних змагань та підручників із сучасних методів ведення війни, яка після лютого 2022 року кардинально змінила свій характер.
Наукова бібліотека вітає всіх українцем із важливим Днем захисників і захисниць України, спонукаючи до читання літератури авторства захисників України різних історичних періодів.
З повагою – завідувачка відділу
обслуговування та книгозбереження
Галина Рафальська та Наукова бібліотека НАОМА.
Переглядів: 3
){kind=link}