7 вересня 2025 року виповнюється 150 років від дня народження Олександра Олександровича Мурашка — одного з найвидатніших представників українського живопису початку XX століття, художника, який зумів поєднати глибоку національну традицію з найкращими досягненнями європейського живопису свого часу, чия творчість стала містком між українським мистецтвом XIX століття та модерними течіями ХХ століття, а педагогічна діяльність виховала покоління талановитих митців та стала підґрунтям, з якого почалася історія Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
У рік 150-річчя від дня народження варто згадати не лише художню велич О. Мурашка, а й його роль у формуванні української мистецької ідентичності.
Олександр Мурашко народився 7 вересня 1875 року в Києві в родині Марії Іванівни Крачковської. Доля звела його з Миколою Івановичем Мурашком — засновником легендарної Київської рисувальної школи, який став його дядьком після одруження з матір’ю хлопця.
Київська рисувальна школа, що діяла з 1875 по 1901 рік, стала справжнім осередком художнього життя не лише Києва, а й усього краю. Микола Мурашко створив унікальний навчальний заклад, де панувала “вільна творча атмосфера, демократичність, доступність для обдарованої молоді різних громадських станів”. Школа виховала ціле покоління талановитих митців, серед яких були Михайло Жук, Микола Пимоненко, Фотій Красицький, Казимир Малевич, Григорій Світлицький та багато інших. Саме в цій атмосфері творчих пошуків та високих художніх стандартів формувалася особистість майбутнього генія українського живопису. Микола Мурашко, який “усе своє життя і творчу наснагу спрямував на виховання українських художників”, заклав у юного Олександра ті принципи, які згодом розквітли в його неперевершених творах.
Художнє обдарування Олександра проявилося рано, але шлях до визнання був нелегким. Після конфлікту з вітчимом п’ятнадцятирічний юнак залишив домівку, пережив період поневірянь, що збагатили його життєвий досвід і дали безцінний матеріал для майбутньої творчості.
З 1894 року О. Мурашко навчався у Іллі Рєпіна, який відкрив у своєму учневі неабиякий талант портретиста. Дипломна робота “Похорон кошового” принесла йому золоту медаль та відрядження до Європи. Паризькі роки (1901-1903) стали переломними в творчості художника. Тут він захопився імпресіонізмом, що назавжди змінило його живописну манеру. Саме в Парижі була створена відома “Дівчина в червоному капелюсі” — один з найкращих українських портретів XX століття.
Європейське визнання прийшло швидко: персональні виставки в Берліні, Кельні, Дюссельдорфі (1909), участь у престижних виставках мюнхенського “Сецесіону” (1911-1912), золота медаль за картину “Карусель” на міжнародній виставці в Мюнхені (1906).
Повернувшись до Києва в 1909 році, Олександр Мурашко став справжнім лідером місцевого художнього життя. Він не лише продовжив традиції школи свого дядька Миколи, а й збагатив їх новітніми європейськими надбаннями. У 1913 році художник відкрив власну студію в 11-поверховому будинку Гінзбурга на вулиці Інститутській, 16, де “викладання було організоване академічно серйозно і багато в чому нагадувало принципи школи Миколи Мурашка».
Олександр Мурашко став символом нового українського мистецтва — такого, що міцно вкорінене в національному ґрунті, але відкрите світові. Його називали “художником світла” за особливу світлоносність полотен, за вміння передавати красу українського сонця та природи.
Творча спадщина Олександра Мурашка продовжує надихати сучасних українських митців. Його підхід до поєднання національних традицій з європейськими новаціями став взірцем для багатьох поколінь художників. Картини майстра, що зберігаються в провідних музеях України та світу, залишаються еталоном високої живописної культури та художнього смаку.
Особливо важливою є педагогічна спадщина О. Мурашка. Його студія стала справжньою школою життя для молодих талантів, місцем, де формувалися не лише професійні навички, а й художнє світобачення. Принципи викладання, які розробив художник, вплинули на розвиток мистецької освіти в Україні та залишаються актуальними досі.
У контексті сучасних викликів, з якими стикається українська культура, постать Олександра Мурашка набуває особливого символічного значення. Митець показав, як можна бути відкритим до світових тенденцій, не втрачаючи при цьому національної ідентичності.
150 років від дня народження Олександра Мурашка — це не лише вшанування пам’яті видатного художника, а й можливість заново осмислити його творчу спадщину крізь призму сучасних мистецьких орієнтирів Академії. Його життя і творчість переконливо свідчать: справжнє мистецтво народжується там, де зустрічаються традиція і новаторство, національне й універсальне, індивідуальний досвід та загальнолюдські цінності, які й сьогодні залишаються засадничими для мистецької освіти НАОМА.
З нагоди 150-річчя з Дня народження Олександра Мурашка в НАОМА відкрито виставку однієї роботи – твору «Портрет Берти Василівни Єнні» (1912) у просторі галереї «Centre НАОМА», яка завершується 8 вересня 2025 року.
Також, до 150-річчя Київської рисувальної школи М. Мурашко, в НАОМА до 12 вересня триває виставка «150 років Київської рисувальної школи М. Мурашко – колиски мистецьких традицій наома».
УВАГА!!! Гостей НАОМА для відвідування виставки 08.09.2025 (понеділок) «Портрет Берти Василівни Єнні» просимо зареєструватися за посиланням: https://docs.google.com/…/1EBrbD_pdCRHLiy8n0R1…/edit
Для відвідування виставки «150 років Київської рисувальної школи М. Мурашко – колиски мистецьких традицій наома» 08.09.2025 (понеділок) та 11.09.2025 (четвер) просимо зареєструватися за посиланням: https://docs.google.com/…/1edNaDLf4OF_-Sx-r…/edit
Час відвідування виставок: з 10.00 до 17.00 год.
TicToc: https://www.tiktok.com/@naoma_1917
Переглядів: 9
