Фіщенко Олексій Федорович (29. 12. 1920, м. Умань Київської, нині Черкаської обл. — 15. 02. 2010, Київ) — живописець і графік. Батько Д. Фіщенка. Народний художник України (2000). Заслужений діяч мистецтв України (1969). Учасник Другої світової війни. Член НСХУ (1960). Закінчив Одеське художнє училище (1953), Київський художній інститут (1959; викладач О. Пащенко). Створював живописні полотна; працював у різних графічних техніках (кольорова ліногравюра, малюнок олівцем, акварель, пастель). Автор пейзажів (Черкащина, Одещина, Карпати, Крим, Канів, Київ), що вирізняються майстерністю композиції, виразністю та декоративністю колористичного рішення, низки портретів видатних осіб (Т. Шевченка, Б.-І. Антонича, М. Драй-Хмари, М. Хвильового, В. Сосюри, Г. Чупринки тощо) та натюрмортів. Ілюстрував книги. Завдяки особливому методу друку (притискання кліше руками без допомоги верстата) досягав унікальності кожного відбитка. На творчість художника, окрім вітчизняної культури, вплинули східна філософія й мистецтво, зокрема графіка митців Китаю та Японії. Учасник обласних (від 1952), всеукраїнських (від 1957), зарубіжних (від 1959) мистецьких виставок. Першу персональну виставку Фіщенка організовано 1963. Деякі роботи зберігаються в Національному художньому музеї України (Київ), Хмельницькому художньому музеї.
Енциклопедія сучасної України
https://esu.com.ua/article-885067
До уваги користувачів пропонуємо список документів із фондів Наукової бібліотеки НАОМА про житєвий та творчий шлях митця. В межах кожного розділу матеріали згруповано в хронологічному порядку.
Переглядів: 2
){kind=link}