Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури як флагман мистецької мистецької освіти України, зберігає та примножує традиції, закладені її видатними фундаторами. Заснована в грудні 1917 року як Українська академія мистецтва, вона постала з ініціативи провідних діячів української культури: Михайла Грушевського, Федора Кричевського, Василя Кричевського, Михайла Бойчука та Георгія Нарбута, які прагнули створити національний центр мистецької освіти, здатний формувати нову генерацію митців. Сьогодні НАОМА продовжує шанувати своє славетне минуле, підтримуючи рівень викладання та мистецької практики, гідний її засновників, поєднуючи класичні академічні традиції з сучасними мистецькими пошуками.
Серед фундаторів академії особливе місце посідає постать Георгія Івановича Нарбута (1886-1920) – видатного українського графіка, ілюстратора, геральдиста, одиного з творців української національної школи графічного дизайну та автора перших українських державних знаків (Герба, банкнот української гривні доби УНР і поштових марок).
Георгій Іванович Нарбут народився 25 лютого 1886 року в родовому маєтку Нарбутівка на Чернігівщині в старовинній козацько-старшинській родині. З дитинства оточений атмосферою української історії та мистецтва, він виріс серед родинних реліквій часів Гетьманщини, що згодом визначило його глибоке розуміння національної символіки та орнаментики. Митець став справжнім революціонером української графіки, створивши унікальну мистецьку мову, що поєднала національні традиції з найкращими досягненнями європейського модерну. Його творчий метод базувався на глибокому вивченні української мистецької спадщини – від орнаментів трипільської культури та візантійських мініатюр до гравюр доби козацького бароко та народних картинок.
Майстерність Г. Нарбута-графіка проявилася в досконалому володінні лінією, його композиції відзначаються бездоганною архітектонікою, де кожен елемент має своє точне місце, а декоративність органічно поєднується з функціональністю. Георгій Нарбут створив цілу систему декоративних мотивів, базованих на українській народній традиції, але переосмислених у дусі модерну. Ці орнаменти стали невід’ємною частиною його книжкових оформлень, державних документів, екслібрисів.
Особливе місце в творчості Г. Нарбута посідає геральдика та державна символіка. Створений ним малий герб УНР – стилізований тризуб, став не просто державним символом, а графічним шедевром, де лаконічність форми поєднується з глибоким символічним змістом. Розробляючи дизайн перших українських банкнот та поштових марок, Г. Нарбут фактично створював візуальну ідентичність молодої держави, закладаючи основи національного графічного дизайну. Кожна банкнота була мистецьким твором, де поєднувалися елементи народного орнаменту, історичні мотиви та сучасна типографіка.
Георгій Нарбут був майстром малих графічних форм – екслібриси, видавничі марки, віньєтки мітця демонструють віртуозне володіння композицією в обмеженому просторі. Г. Нарбут розробив особливий метод стилізації, де реалістичні елементи трансформувалися в декоративні знаки, зберігаючи при цьому впізнаваність та виразність. Художник створив кілька оригінальних шрифтів, базованих на традиціях українського скоропису та друкарських шрифтів XVII-XVIII століть, але адаптованих до потреб сучасності.
Вплив Нарбута на розвиток українського мистецтва важко переоцінити – він фактично створив національну школу графічного дизайну, а його учні та послідовники розвинули нарбутівські принципи в напрямках від книжкової графіки до плаката, від промислового дизайну до монументального мистецтва. Творча спадщина Нарбута стала фундаментом, на якому будувалося українське графічне мистецтво XX століття, а його естетичні принципи продовжують надихати сучасних дизайнерів та графіків, які шукають шляхи поєднання національної ідентичності з універсальною мистецькою мовою.
У 1917 році за ініціативою Михайла Грушевського та за активної участі провідних діячів української культури було засновано Українську академію мистецтв, яка мала стати центром національної мистецької освіти. Георгій Нарбут одразу долучився до цього проекту, очоливши графічну майстерню, а згодом ставши ректором Академії. Його візія мистецької освіти була революційною для свого часу – Г. Нарбут прагнув створити не просто навчальний заклад, а справжню лабораторію українського мистецтва, де б органічно поєднувалися вивчення національної спадщини з найновішими світовими тенденціями. Художник особисто розробляв навчальні програми, запрошував найкращих митців до викладання, створював умови для творчих експериментів студентів.
Як педагог, Г. Нарбут сповідував принцип індивідуального підходу до кожного учня, вміючи розгледіти та розвинути унікальний талант. Серед вихованців Г. Нарбута: Павло Ковжун, Роберт Лісовський, Софія Налепинська-Бойчук та багато інших, хто згодом визначав обличчя української графіки.
Трагічна смерть Георгія Нарбута від тифу в квітні 1920 року на 34-му році життя обірвала блискучу кар’єру митця в самому розквіті творчих сил. Проте, закладені ним основи української графічної школи та принципи мистецької освіти продовжили жити в стінах академії.
У період з 1919 по 1920 рік Георгій Нарбут очолював Українську академію мистецтв УАМ – / НАОМА /.
Сьогодні НАОМА є носієм та провідником унікальної національної мистецької традиції, регулярно проводить міжнародні виставки та конференції, співпрацює з відомими мистецькими закладами світу. Але найголовніше – вона продовжує виконувати місію, заповідану Георгієм Нарбутом: виховувати митців, які глибоко розуміють національну традицію і водночас вільно почуваються в контексті світового мистецтва. Випускники академії як носії української культурної ідентичності, своєю творчістю утверджують місце України на світовій мистецькій мапі та гідно сповідують педагогічні принципи та естетичні ідеали Георгія Нарбута, який мріяв бачити українське мистецтво вільним, самобутнім та відкритим світові.
Переглядів: 11
