У сьогоднішньому українському культуро-мистецькому середовищі відбулася визначна подія – вийшло друком свіже число одного з найвідоміших в Україні мистецьких видань «Образотворче мистецтво» (№3-4 2024 р.). Як завжди, головною відзнакою найдавнішого в Україні часопису є його ґрунтовність та послідовність в осягненні тенденцій розвитку сучасного мистецтва, глибина осмислення історичного контексту та його впливу на сьогодення.
Журнал презентує ємкий та розмаїтий сюжетно-тематичний зміст, в якому переплетені минуле і сьогодення, традиційне і сучасне, завдяки чому читач отримає широку панораму розвитку національного мистецтва у його тяглости та стрімкому розвитку. Цей уважний погляд на динамічний поступ українського мистецтва та увага західного світу до наших творчих здобутків надають впевненості у непереможному майбутньому України. Враховуючи, що такий часопис регулярно виходить під час війни, дозволяючи нам осмислювати нашу культуру, кожна поява часопису є подією.
Наприклад, в новому числі часопису «Образотворче мистецтво» читач може ознайомитися із розгорнутим аналізом різних мистецьких подій та явищ, зокрема, роботою Львівських салонів у 2023 і 2024 роках (матеріали Ростислава Шмагало «Львівський Осінній салон «Високий замок – 2023», критика арткритики війни» і «Львівський Весняний салон – 2024, Тарас Шевченко та Емануїл Мисько: синхронізація творчої волі»); діяльністю Черкаської творчої спілки під час війни (матеріал Олени Котляр); репрезентацією творчості українських художників, представників груп «OpenO`pen» та «Інститут автоматики» на поважному міжнародному арт-ярмарку в Америці TRYST/NOMAD у м. Торренсі (матеріал Олени Голуб); аналітичний матеріал про тенденції розвитку актуальних подій у мистецьких практиках вітчизняних художників, в якій критично осмислюються ідейна складова сучасної творчості та практична реалізація проектів (матеріал Галини Хорунжої); розвідку про масштабний культурно-мистецький проект «Пам’ятки кобзарів України» у Львівському палаці мистецтв, у межах якого досліджувався простір пам’яті про українських кобзарів, лірників, музикантів та співаків (матеріал Наталії Буланової) та інші статті.
Вражаючими емоційними відкриттями стануть матеріали, які висвітлюють виставки та події, присвячені війні та українському суспільству під час війни. Цей блок матеріалів розпочинається оповіддю Ольги Денисенко «Ехо війни в 36 кадрах» про літературно-фотографічний альбом «Ехо війни в 26 кадрах» авторства колекціонера Бориса Гриньова; продовжується статтею Тетяни Журунової «На перетині мистецтва та історії: виставки, спричинені війною» про діяльність Вінницького обласного краєзнавчого музею під час війни; мистецтвознавчим оглядом Валерії Пітеніної «Тату-воїн» про серію творів київського фотографа Андрія Котлярчука під назвою «Тату-воїн». В цьому блоці можна ознайомитися із матеріалом Володимира Петрашика «2-й Інтернаціональний легіон: естетика бойового братерства» про унікальний фотопроект побратима пана Володимира, бійця 2-го Легіону Олександра Заклецького, в мирний час відомого фотографа з міжнародним досвідом. У матеріалі йдеться про фотопроект авторства О.Заклецького, присвячений історії створення, самобутності та культурі побутування 2-го Інтернаціонального Легіону. В правдивій оповіді йдеться про певні традиції, культуру, своєрідні ритуали та звичаї, що сформувалися в іноземному підрозділі упродовж війни та стали його своєрідною відмінністю, що можна вкласти у поняття військової «естетики». Автор матеріалу В. Петрашик вперше вводить поняття «естетика» щодо військової культури в сучасне мистецтвознавство, тому очікуємо продовження матеріалів на цю важливу тему.
Водночас, у фокусі досліджень нинішнього часопису представлена низка імен українських художників. Серед іншого, привертають увагу статті про Магріт Сельську (матеріал Мар’яни Максимів), Миколу Глущенко (матеріал Зої Чегусової), Олександра Сухоліта (матеріал Ореста Голубця), Атиллу Коприву (матеріал Галини Стельмащук), Олега Пінчука (матеріал Дмитра Корсуня), Вадима Михальчука (матеріал Олени Котляр), Ігоря Луценка (матеріал Ростислава Шмагало) та про інших вітчизняних митців. Привертають увагу також оглядові та аналітичні розвідки про гучні культурно-мистецькі події останнього часу, серед яких виокремлюється уважний аналіз проекту «Кола Сільваші» (матеріал Володимира Петрашика).
Дякуючи головному редактору видання Volodymyr Petrashyk, у випуску розміщені статті про виставкову діяльність НАОМА осені 2024 р. (матеріал здобувачки ступеня доктора філософії НАОМА, мистецтвознавиці Наталії Лісової), а також матеріал про ювілейну виставку професора НАОМА, відомого живописця та вчителя В.І.Виродову-Готьє (матеріал доктора філософії, мистецтвознавиці Наталії Стрижко).
Щира вдячність за нове видання! Очікуємо далі!
){kind=link}