Олександр дмитрович Басанець

ua/professors/kafedra_zhivopisu__kompozits/oleksandr_dmitrovich_basanets/photo_1427390520456_%D0%91%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86.jpeg

Народився 1931 р. у м. Лебедин Сумської області.

 

Професор кафедри живопису та композиції НАОМА.

 

Закінчив Київський державний художній інститут (1962).

Педагоги з фаху – К. Трохименко, В. Костецький, І. Штільман, В. Пузирков.

 

Працює в живописі.

 

Основні твори: „Ранкова пошта” (1972), „Молоді паростки” (1976), „Трави цвітуть” (1978), „Проліски надій” (1985), „Світлана” (1993). Член НСХУ (1967). Заслужений діяч мистецтв України (1989).

 

 

 

 

-                         Які якості ви цінуєте насамперед у студентах?

 

Талант і працездатність. І останнє є дуже важливим, адже коли людина багато працює вона робить більший крок ніж талант, котрий прикладає мало зусиль.

 

-                         У чому полягає принцип вашого викладання?

 

Зрозуміти студента і його погляд на живопис, ввійти в його стан і допомогти йому розвинути його якості, а не нав’язати свій погляд. Це тяжко і приходить лише з великим досвідом. Особливу увагу я звертаю на розвиток живописних можливостей, колористику, котрі мають бути як симфонічний оркестр - не менш складні і співзвучні. Однак багато залежить і від самого студента.

 

-                         Яка на вашу думку роль академічного мистецтва в контексті сучасного мистецтва?

 

Без академічного мистецтва не може бути і сучасного мистецтва, адже воно має будуватися на міцному фундаменті і тоді лише може йти в авангард. Я бачив академічні роботи Пікассо - вони дуже високого рівня, і саме на цьому підґрунті він будував свою подальшу творчість. Без такого фундаменту можлива лише профанація.