міляєва людмила семенівна

ua/professors/kafedra_teor_ta_stor_mistetstva/mlyava_lyudmila_semenvna/photo_1413468307823_%D0%9C%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%B5%D0%B2%D0%B0.jpeg
Людмила Семенівна Міляєва
ua/professors/kafedra_teor_ta_stor_mistetstva/mlyava_lyudmila_semenvna/photo_1413468293670_%D0%91%D0%B5%D0%B7%20%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-1.jpeg
«The Ukrainian Icon 11th-18th centuries. From Byzantiue to Baroque» (1996; англ., нім., франц. мовами)

Професор кафедри теорії та історії мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури

 

Біографія

 

1925 – народилася 13 листопада у м. Харкові.

1950 –  закінчила філологічний факультет  Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка   (педагоги з фаху — Сергій і Василь Маслови).

1949 – 1964 науковий співробітник, завідувач відділу Київського державного музею українського образотворчого мистецтва.

1962 – розпочав викладацьку роботу в Київському художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

1988 – доктор мистецтвознавства

1991 – професор

1992 – заслужений діяч мистецтв України

1997 – 2000 член-кореспондент АМУ

2000 - дійсний член (академік) Національної академії мистецтвУкраїни (2000)

Член Національної спілки художників України, академік Академії наук Вищої школи України.

Нагороджена: орденом "За заслуги" ІІІ ступеня (2012), Золотою медаллю АМУ (2005).

Л. С. Міляєва є автором або співавтором понад 200 наукових праць, основний напрямок досліджень — історія українського образотворчого мистецтва.

 

 

Які якості Ви найбільше цінуєте в студентах?

 

-          Відданість майбутній професії.

 

В чому полягає принцип Вашого викладання?

 

-          З одного боку, причепити любов до професії і потрібність жити, дихати мистецтвом. З методичного боку, навчити думати і знати, що дослідження, за кожним кроком, може відкрити нові обрії та ракурси.

 

Яка на Вашу думку роль теорії та історії мистецтва в осмислені сучасного художнього процесу?

 

-          Якщо ти професіонал, ти маєш знати всю спадщину. Наш фах неможливий без загальної культури. Неможна вивчати Джотто і не знати Данте та Петрарку. Якщо взялися за таку професію, то вона дуже багато вимагає. Мистецтво дуже тонка матерія. Якщо йдеться про мистецтвознавців, вони мають мати основний фундамент культури, і на ньому будувати всі інші знання, в тому числі розуміння сучасного мистецтва.