Адольф Страхов: митець як інструмент ідеології.

ua/kafedras/fakultet_obrazotvorchogo_mistetstva/kafedra_grafchnogo_dizaynu/maysternya_grafchnogo_dizaynu_profesora_vshost/statt_ta_dosldzhennya_maystern/adolf_strakhov_mitets_yak_nstrument_deolog/photo_1416523183460_%D0%90.%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2.%20%C2%AB%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BD%C2%BB.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82.%201932..jpeg
  1. А.Страхов. «Днепрострой построен». Плакат. 1932.
ua/kafedras/fakultet_obrazotvorchogo_mistetstva/kafedra_grafchnogo_dizaynu/maysternya_grafchnogo_dizaynu_profesora_vshost/statt_ta_dosldzhennya_maystern/adolf_strakhov_mitets_yak_nstrument_deolog/photo_1416523180578_%D0%90.%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2.%20%C2%AB%D0%9A%D0%98%D0%9C%20%E2%80%93%20%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%8F%C2%BB.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82.%201925..jpeg
А.Страхов. «КИМ – наше знамя». Плакат. 1925.
ua/kafedras/fakultet_obrazotvorchogo_mistetstva/kafedra_grafchnogo_dizaynu/maysternya_grafchnogo_dizaynu_profesora_vshost/statt_ta_dosldzhennya_maystern/adolf_strakhov_mitets_yak_nstrument_deolog/photo_1416523177237_%D0%90.%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2.%20%C2%AB%D0%A0%D0%B0%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F%20%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%E2%80%93%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B9%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%BC%21%C2%BB%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82.%201926.jpeg
  1. А.Страхов. «Раскрепощенная женщина – строй социализм!» Плакат. 1926
ua/kafedras/fakultet_obrazotvorchogo_mistetstva/kafedra_grafchnogo_dizaynu/maysternya_grafchnogo_dizaynu_profesora_vshost/statt_ta_dosldzhennya_maystern/adolf_strakhov_mitets_yak_nstrument_deolog/photo_1416523168233_%D0%90.%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%C2%AB%D0%90%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97%C2%BB.%20%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2.%201921..jpeg
  1. А.Страхов. Обкладинка альбому «Азбука революції». Катеринослав. 1921.
ua/kafedras/fakultet_obrazotvorchogo_mistetstva/kafedra_grafchnogo_dizaynu/maysternya_grafchnogo_dizaynu_profesora_vshost/statt_ta_dosldzhennya_maystern/adolf_strakhov_mitets_yak_nstrument_deolog/photo_1416523164440_%D0%90.%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8%20%D0%90.%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%8F%20%C2%AB%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0%20%D0%9A%D0%B8%D0%BC%C2%BB.%20%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%201926..jpeg
  1. А.Страхов. Обкладинка книжки А.Палея «Планета Ким». Харків, 1926.
ua/kafedras/fakultet_obrazotvorchogo_mistetstva/kafedra_grafchnogo_dizaynu/maysternya_grafchnogo_dizaynu_profesora_vshost/statt_ta_dosldzhennya_maystern/adolf_strakhov_mitets_yak_nstrument_deolog/photo_1416523159087_%D0%90.%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8%20%D0%93.%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%20%C2%AB%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%83%D1%88%D0%B0%C2%BB.%20%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%201922..jpeg
  1. А.Страхов. Обкладинка книжки Г.Хоткевича «Камінна душа». Харків, 1922.
ua/kafedras/fakultet_obrazotvorchogo_mistetstva/kafedra_grafchnogo_dizaynu/maysternya_grafchnogo_dizaynu_profesora_vshost/statt_ta_dosldzhennya_maystern/adolf_strakhov_mitets_yak_nstrument_deolog/photo_1416523156789_%D0%90.%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8%20%D0%9B.%D0%A1%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%C2%AB%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%C2%BB.%20%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%201927..jpeg
опис
ua/kafedras/fakultet_obrazotvorchogo_mistetstva/kafedra_grafchnogo_dizaynu/maysternya_grafchnogo_dizaynu_profesora_vshost/statt_ta_dosldzhennya_maystern/adolf_strakhov_mitets_yak_nstrument_deolog/photo_1416523150594_%D0%90.%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8%20%D0%9C.%D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%C2%AB%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%20%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%7E.jpeg
А.Страхов. Обкладинка книжки М.Йогансена «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію». Харків, 1928.
ua/kafedras/fakultet_obrazotvorchogo_mistetstva/kafedra_grafchnogo_dizaynu/maysternya_grafchnogo_dizaynu_profesora_vshost/statt_ta_dosldzhennya_maystern/adolf_strakhov_mitets_yak_nstrument_deolog/photo_1416523146854_%D0%90.%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8%20%D0%9E.%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%C2%AB%D0%A8%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B4%C2%BB.%20%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%201928..jpeg
А.Страхов. Обкладинка книжки О.Тарасова-Родіонова «Шоколад». Харків, 1928.
ua/kafedras/fakultet_obrazotvorchogo_mistetstva/kafedra_grafchnogo_dizaynu/maysternya_grafchnogo_dizaynu_profesora_vshost/statt_ta_dosldzhennya_maystern/adolf_strakhov_mitets_yak_nstrument_deolog/photo_1416523143519_%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2.%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82.jpeg
А.Страхов. «Викнаймо вугільну п’тирічку за три роки. Плакат». 1931.
ua/kafedras/fakultet_obrazotvorchogo_mistetstva/kafedra_grafchnogo_dizaynu/maysternya_grafchnogo_dizaynu_profesora_vshost/statt_ta_dosldzhennya_maystern/adolf_strakhov_mitets_yak_nstrument_deolog/photo_1416523139923_%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3%20%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D0%BD.%20%C2%AB%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F%C2%BB.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82.%201935..jpeg
Людвіг Хольвайн. «Германія». Плакат. 1935.
ua/kafedras/fakultet_obrazotvorchogo_mistetstva/kafedra_grafchnogo_dizaynu/maysternya_grafchnogo_dizaynu_profesora_vshost/statt_ta_dosldzhennya_maystern/adolf_strakhov_mitets_yak_nstrument_deolog/photo_1416523135652_%D0%90.%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2.%20%C2%AB1870-1924.%20%D0%92.%D0%A3%D0%BB%D1%8C%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%20%28%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BD%29%C2%BB.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82.%201924.jpeg
А.Страхов. «1870-1924. В.Ульянов (Ленин)». Плакат. 1924.

Брацлавський (Страхов) Адольф Йосипович народився 

18 .10.1896 р. в м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ). 

У 1915 р. закінчив Одеське художнє училище … Після повернення з фронту Першої світової війни у 1917 р. 

бере участь у організації Катеринославської агітаційно-художньої майстерні. У 1919-20 рр. за його проектами споруджено пам’ятник-обеліск «Героям революції», дерев’яна тріумфальна арка  «Червона кіннота не знає перешкод». Виконує політичні й сатиричні малюнки 

для газет, листівки. У 1922 році переїжджає до Харкова для співпраці з Державним видавництвом України, займає посаду головного художника (ним оформлено понад дві сотні книг). В цей же період створює свої найвідоміші плакати. Зокрема отримує золоту медаль на Міжнародній виставці декоративного мистецтва в Парижі за плакат

«В.Ульянов». 1930—1941 рр займається, в основному, 

скульптурою. 1941—1945 створює антифашистські плака-ти. Після війни й до кінця життя займається в основному монументальною скульптурою та живописом. Лауреат 33-ти міжнародних конкурсів. Народний художник УРСР. Помер 3 січня 1979 р в Харкові. 

 

Мистецтво на вимогу часу – це компроміс із собою, спосіб виживання чи свідома реакція на актуальні події? 


Що таке митець в тоталітарній системі – рупор пануючої ідеології чи одинокий воїн гідності? 


Постійні читачі журналу вже мали змогу ознайомитись 

з долею корифеїв українського дизайну, які йшли проти течії. Життя їх сучасника худож-ника Адольфа Страхова склалось інакше.


Адольф Брацлавський народився в небагатій єврейській родині. Хист до малювання у Адольфа проявився досить рано. Вже у 15 років, після року занять на безкоштовних вечірніх курсах малювання, юнак бере участь у виставці товариства катеринославських художників. У Одеському художньому училищі він серед найкращих студентів. Мріє стати живописцем. Однак нестача коштів корегує його мистецькі плани. Він елементарно не має змоги придбати собі малярські матеріали і зголошується на навчання 

у скульптурній майстерні. Задля прожитку брався за будь яку роботу від скульптурного оформлення сімферополь-ського банку до ремонту меблі. Після поранення на фронті, повернувшись додому знову активно займається маляр-ством та скульптурою задля засобів до існування. Як бачи-мо, потреба у компромісних рішеннях, пристосуванні та ви-живанні супроводжувала мистецьке становлення художни-ка, талант якого співпав з переломними моментами історії.

Поворотним моментом кар’єри Адольфа Брацлавського став 1919 рік. Червона армія ввійшла в рідний Катерино-слав. Художник йде працювати в газету «Донецький кому-ніст» та бере собі псевдонім Страхов. Його вибір зроблено…


Такі зухвало-агресивні прізвища були прикметою часу (зга-даймо Сталіна). Вибір нового прізвища виявився досить символічним – хіба він міг тоді знати, що уже в його імені 

й по-батькові з’єднались два гіпертирани.


Чи був це щирий ідейний порив? В цьому не сумніваються радянські дослідники його творчості.  До прикладу С.Раєв-ський пише як після юнацько-нерозумних блукань у нетрях «мистецтва заради мистецтва» молодий художник осягнув істинне мистецтво, зміст і форму якого «визначали завда-ння класової боротьби». На службі у комуністичної партії Страхов проявив весь свій хист, працездатність та багато-гранність. Художник організовує та виконує зовнішнє оформлення вулиць до свят, пише монументальні панно 

на будинках, малює гротескні карикатури в газети, займа-ється оформленням книги, працює над скульптурними 

та архітектурними проектами. Але відомий нам він перш 

за все як класик політичного радянського плаката.


Політичний плакат у післяреволюційні роки розвивався бурхливо, на державному рівні. Це було вмотивовано потребами агітації широких верств, «корегуванні» суспіль-них поглядів і насадження комуністичних ідей та ідеалів. Більшість радянських мистецьких діячів долучали свої сили до «кування» образу нової радянської людини (Homo-совєтікус скажуть в наш час). Плакати-агітки були майже скрізь: на вулицях, громадських приміщеннях, вагонах потягів, на робочих місцях.


Широке використання плакату для публічності не є уніка-льним для СРСР. Подібною плакатною лихоманкою був охоплений Париж на прикінці ХІХ ст. Хоча це були твори іншого ґатунку – яскраві розкуті аркуші рекламували при-нади світського життя – однак спільним було те, що до створення плакатів почали долучатись видатні художники, живописці, архітектори. Плакат давав їм змогу експери-ментувати, шукати, бути актуальними, а саме головне «вийти» з салонів на вулицю, наблизитись до глядачів, збільшити свою аудиторію. Мотивація митців радянського часу була різна… Сам Страхов говорив про післяреволю-ційний агітаційний бум, як про час, коли «перед художни-ком відкрились нові неосяжні обрії і масштаби, які дали йому можливість в повній мірі виявити свою художню ініціативу… й засобами більшовицької агітації й пропаганди вплинути на розум і емоції революційного пролетаріату й селянства».


Якщо говорити про естетику плаката, то досвідчені критики ще в 1920-х роках відзначали високий художній рівень творів Страхова на ряду з Моором, Лавинским, братами Стенбергами. Беззаперечно, Страхов віднайшов у своїх агітаційних аркушах ту квінтесенцію форми й змісту, яку можна назвати візуальним кодом комуністичних ідей. 

Його роботи якісно відрізняються від, модного (поширено-го) на той час, фотомонтажу сильним «скульптурним» моделюванням форми.


Більшість плакатів Страхова тотожні за стилістикою та засобами виразності. Художник застосовує стандартний прийом: композиційним й емоційним домінантом в аркуші є обличчя, промодельоване міцними чорно-білими штрихами, червоний текст одним-двома рядками на горизонтальній плашці.

Композиційна схема швидше врівноважена, часто навіть симетрична. Майже у кожному аркуші дія розвивається 

по горизонталі. Тло художник зазвичай вирішує площинно, почасти доводячи до знаку. Така декоративна умовність середовища надає максимальної виразності портретам, створює третій вимір, загострюючи їх емоційне сприйняття.


Саме своєрідний спосіб зображення є основним засобом виразності в плакатах Страхова. У обличчях, ніби кам’яних, відображено тоталітарну ідеологію (людина-глиба, харак-тер-сталь). Гіперболізація, монументальність образів посилювали психологічну дію на глядача. Риси «будівника комунізму» концентрувались в портретах, з них по суті відкидалось все людяне, а на сталевий каркас тоталітарної ідеології, наносились гранітні штрихи гартованих м’язів. Державі потрібні були надлюди, які б долаючи біль, втому, власні почуття, брали високі планки, поставлені кермани-чами, повертали русла рік, виконували п’ятирічки за два роки, нехтували близькими заради партії. Страхов втілив

 ці образи у своїх плакатах віртуозно.


Тут напрошується порівняння з іншою вбивчою системою, яка гартувала ідеальних громадян – фашистською Німеч-чиною. Нацистка партія підтримувалася політичним плака-том до жаху схожим на радянські зразки, що може викли-кати припущення про єдиний корінь двох державних ідеологій. Таким німецьким «побратимом» Страхова можна назвати Людвіга Хольвайна – талановитого плакатиста, чиє ім’я нині сприймається неоднозначно через пропаган-ду фашизму.


Загалом плакати видаються важкими. Можливо, тому що вони створювались не як рушійна сила революції (відлун-ням якої у творчості Страхова можна вважати серію «Азбука революції» 1921 р.), а як ідейний посил, що повинен був закріпити комуністичні ідеали, утвердити новий лад, переконати в незворотності «обраного» шляху. Тому плака-ти Страхова звучать як графічні аксіоми радянського ладу, звучать, до речі напрочуд переконливо.


Звернімо увагу на долю одного твору Страхова – його трі-умфального плакату «В.Ульянов» (1924). Працюючи у Дер- жавному видавництві України, художник створює обкла-динку до книги Дж.Ріда «Десять днів, що змінили світ». Цю композицію Страхов бере за основу плакатного аркуша.


У 1924 р. плакат отримав Велику золоту медаль і Гран-прі на міжнародній виставці в Парижі. В 1957 р., відзначаючи 40-річча Радянської влади, віддруковано листівку з репро-дукцією плаката.  У 1967 р. на ретроспективній виставці радянського політичного плаката в Москві цей плакат було визнано одним з найкращих. В 1977 р. вже до 60-ти річчя Радянської влади плакат прикрашає обкладинку журналу «Образотворче мистецтво», перевиданий тираж листівки 

і видано календ арик. У 1997 році плакат, в числі інших артефактів, презентує радянську ідеологію на виставці «Кінець Великої утопії» (до 80-ти ліття Жовтневої револю-ції), влаштовану Нью-йоркськими художниками в Брукліні. Як бачимо, твір став однією з візитівок, візуальним кодом радянської доби, визнаним «замовником» та сприйнятим міжнародним товариством. Однак, зображення,яке спершу сприймалось як квінтесенція комуністичної боротьби, нині розглядають як гротескні абриси поверженого ідола. Для прикладу процитуймо радянського автора С.Раєвського: «Червона велична постава вождя на тлі чорних силуетів заводів спрямовує озброєних робітників, вказуючи їм шлях». Та нашу сучасницю Г.Черкаську: «Велетень у кепоч-ці крокує лівою, лівою рукою вказує «вірну дорогу товари-шам» на Схід, а праву чомусь тримає в кишені. Між ногами у вождя на тлі зловісних чорних силуетів фабричних труб 

і цехів у кривавому авто з гвинтівками їдуть криваві ліліпу-ти-революціонери».


Якщо в плакаті Страхов дотримувався єдиної манери вико-нання, то безліч книжкових обкладинок, виконаних худож-ником для харківських видавництв, вирізнялись значним різноманіттям у стилістиці. Автор оперував, актуальними на той час прийомами. Так, аналізуючи полістилізм його обкладинок, мистецтвознавець Ольга Лагутенко відзначає в них риси конструктивізму, модерну, ар-нуво, а також різ-номанітні засоби зображення (під ксилографію, силует). Зрештою дослідниця доходить до висновку, що «засвоєння національних традицій, декоративних засобів плаката, при-йомів роботи з пластичними елементами модерні стичних течій, приводить А. Страхова до синтезування їх на основі зображального образу». А також відзначає, що книжкова графіка Страхова не виходить за межі розвитку цього виду мистецтва 1930-х років, пластична мова яких «вже відпові-дала вимогам реалізму, але ще утримувала формальні здо-бутки новітніх течій».


Закінчив Адольф Йосипович своє життя у тиші своєї оселі. Останні роки він присвятив малюванню «для душі», повернувшись до, такого ненависного комуністичній системі, «мистецтва для мистецтва». Це чудові елегійні пейзажі, виконані олією, аквареллю, гуашшю. «І це, мабуть, краще, що він у своєму житті створив», – скаже дружина художника після його смерті. «Їх неголосна лірика, задушевність, об'ємність і наповненість повітрям, тонкість 

і вишуканість колориту говорили про руку Майстра. Це був наче інший художник, несхожий на автора плаката», – напишуть в наш час.