Бібліотека

ua/academy/bbloteka/photo_1401012327025_%D0%94%D0%B5%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%8C.jpeg

Деякі з видань, авторами яких є викладачі кафедри теорії та історії мистецтва, випущених у 2004–2011 рр.

ua/academy/bbloteka/photo_1401012281748_2.jpeg

У читальному залі бібліотеки. 

ua/academy/bbloteka/photo_1401012257214_1.jpeg

Співробітники бібліотеки: зліва направо – В.Й. Форостовець, А.І.Трюта (завідувач бібліотеки), І.Г.Холоденко. 1952 

Свою діяльність бібліотека розпочала водночас із заснуванням Української академії мистецтва в грудні 1917 року. 1922 року академію було реорганізовано в Інститут пластичних мистецтв, який 1924 року об'єднали з Українським архітектурним інститутом, внаслідок чого книжкові фонди останнього поповнили бібліотеку нового закладу - Київського художнього інституту. у "Списку організацій КХІ, що безпосередньо зв'язані з Правлінням", опублікованому в першому номері "Мистецько-технічного ВИШу" (1928), згадуються Бібліотечна Рада і Бібліотека.

У 1935 - 1969 рр. бібліотекою завідувала А.Трюта. Алла Іванівна була справжнім бібліотекарем. Втративши двох синів на фронтах Великої Вітчизняної війни, вона всю свою любов і піклування перенесла на студентів. Студентський гуртожиток був розташований на третьому поверсі інституту і студенти працювали в переповненій читальній залі до 22 години. Адже в ті часи підручників майже не було. А.І.Трюта була освіченою людиною, володіла декількома іноземними мовами. Саме завдяки їй на професійному рівні було закладено фундамент майбутньої бібліотеки з унікальним фондом видань з образотворчого мистецтва, започатковано інвентаризацію книжкового фонду (перший запис в інвентарній книзі датується 1 січня 1935 року).

Під час Другої світової війни фонд бібліотеки залишався на місці і був збережений зусиллями архітектора, викладача інституту П.Костирка. Після звільнення Києва від фашистських загарбників бібліотека відновила свою роботу. На початок 1945 року в ній вже нараховувалось 25 000 примірників книг.

Понад 30 років працювали в бібліотеці В.Тучапська, В.Форостовець, М.Нікитенко.  Упродовж 1970 - 1977 рр. бібліотекою завідувала  О.Сакальська. В цей час від основного книжкового фонду був відокремлений фонд художньої літератури. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки почав формуватися також у 1970-ті роки.  Митці старшого покоління добре пам'ятають чудових бібліотекарів, які жили інтересами студентів. Всі вони працювали в нашій бібліотеці багато років. Наприклад, у В.Форостовець був єдиний запис у трудовій книжці - робота у бібліотеці КДХІ.

Багато структурних змін відбулося у бібліотеці за останні 30 років, відтоді, як її очолила О.Соколова. Значних зусиль Олена Федорівна докладає  для зміцнення матеріально-технічної бази бібліотеки і це їй вдається. Було створено абонемент наукової і навчальної літератури, а також нові відділи: комплектування і наукової обробки літератури; довідково-бібліографічний; науково-технічної інформації; відділ обслуговування та книгозберігання; розширилась мережа кафедральних бібліотек. Наприкінці 1980-х років завершилось упорядкування довідково-бібліографічного апарату та індексування книжкового фонду і каталогів згідно з Бібліотечно-бібліографічною класифікацією. Щороку фонд бібліотеки поповнюється на 10-12 тисяч примірників друкованих джерел, 140 назв періодичних видань, з них 35 - іноземних. О.Ф.Соколова має звання заслуженого працівника культури.

У 1982 році бібліотека КДХІ  стає Республіканським методичним центром для бібліотек училищ художніх, театральних, хореографічного, циркового, декоративно-ужиткового мистецтва. У зв'язку з цим змінився її статус - з ІV категорії бібліотеку переведено на III. Разом з цим збільшився обсяг бібліотечних робіт: створюється картотека науково-методичних праць викладачів інституту; співробітники бібліотеки працюють в архівах і наукових бібліотеках Києва, збираючи документи та матеріали з історії інституту. Розпочато також роботу з ретроспективного розкриття книжкового фонду шляхом щомісячних тематичних переглядів літератури; готуються списки літератури на допомогу викладачам-науковцям та списки нових надходжень.

Зараз у бібліотеці функціонує 3 відділи: комплектування і наукової обробки документів; довідково-бібліографічний; відділ обслуговування та книгозберігання. Штат працівників становить 16 співробітників, 12 з яких мають вищу бібліотечну освіту, 10 - стаж роботи понад 20 років, 5 - стаж роботи від 5 до 15 років.


 

    Колектив співробітників наукової бібліотеки НАОМА.

Стоять: Н.О.Матвєєва, О.М.Волошина, Л.М.Кобзаренко, А.О.Прошко, Л.П.Веклин, О.Ю.Щербак.

Сидять: Н.М.Марченко, Ю.В.Прилипко, директор бібліотеки О.Ф.Соколова, Н.С.Дробязко.

 

   Бібліотека обслуговує за єдиним обліком близько 1500 читачів. Книжковий фонд на 1 січня 2012 року складає 162000 примірників документів, з них 98000 - з мистецтва.  Фонд бібліотеки унікальний: тут є рідкісні видання з архітектури, живопису, графіки та інших видів образотворчого мистецтва, 190 папок фототаблиць колекції В.Щавинського (картини голландських та фламандських майстрів), архітектурні увражі 1860-х років видання, таблиці Брукмана, альбоми картинних галерей світу (Третьяковської, Дрезденської, Уфіцці, Пітті, музею Прадо та ін.). У фонді зберігається періодика ХІХ - початку ХХ ст. ("Аполлон", "Золотое руно", "Старые годы"  та ін.). Фонд рідкісних видань нараховує близько 7000 одиниць. Фонд бібліотеки регулярно поповнюється науково-методичними працями викладачів. Останніми роками до бібліотеки передали свої книжкові колекції такі добродії: В.Томашевський (Канада), В.Клєваєв, Я.Аксерт, В.Бойкович (США), В.Юрчишин та інші, багато викладачів, студентів, видавців дарують бібліотеці окремі видання. Наші найбільш активні й небайдужі дарувальники - ректор Академії А.В.Чебикін, професори Л.С.Міляєва, О.К.Федорук та багато відомих і ще незнайомих нам імен.

Наприкінці 2004 році бібліотека, окрім традиційних форм роботи, розпочала впровадження автоматизації основних бібліотечних процесів (комплектування, обробка документів, бібліографія, обслуговування читачів) та формування електронного катологу (ЕК) на фонд документів бібліотеки Академії в інформаційному просторі автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи "УФД/Бібліотека". На 1 жовтня 2011 року до ЕК введено 62000 описів на документи. Бібліотекою самостійно створені такі БД: "Автори НАОМА", "Дисертації та автореферати дисертацій у фонді бібліотеки НАОМА", "Статті з періодичних видань та видань, що продовжуються". З 2011/2012 навчального року у каталоговій залі читального залу налагоджені 2 термінали для роботи читачів у ЕК. У 2010 році бібліотека розпочала штрихкодування нових надходжень документів, що в майбутньому дозволить перейти на автоматизовану видачу їх користувачам.

Пріоритетними напрямками бібліотечної діяльності залишаються: поповнення фондів та збереження їх у належному стані для теперішніх і майбутніх читачів; подальша автоматизація бібліотечних процесів як складова престижу сучасної бібліотеки; розширення зв'язків з бібліотеками інших відомств та організацій; удосконалення обслуговування різних груп читачів з метою сприяння навчальному процесові та науково-дослідницькій роботі.