|
Свою діяльність бібліотека розпочала одночасно із заснуванням Української академії мистецтва у грудні 1917 року. 1922 року академію було реорганізовано в Інститут пластичних мистецтв, який 1924 року об"єднали з Українським архітектурним інститутом, внаслідок чого книжкові фонди останнього поповнили бібліотеку нового закладу - Київського художнього інституту. У "Списку організацій КХІ, що безпосередньо зв"язані з Правлінням", опублікованому в першому номері "Мистецько-технічного ВИШу" (1928), згадуються Бібліотечна Рада і Бібліотека.
У 1935 -1969 рр. бібліотекою завідувала А.Трута. Саме завдяки їй на професійному рівні було закладено фундамент майбутньої бібліотеки з унікальним фондом видань з образотворчого мистецтва, започатковано інвентаризацію книжкового фонду (перший запис в інвентарній книзі датується 1 січня 1935 року).
Під час Другої світової війни фонд бібліотеки залишився на місці і був збережений зусиллями архітектора, викладача інституту П.Костирка. Після звільнення Києва від фашистських загарбників бібліотека відновила свою роботу. На початок 1945 року в ній вже нараховувалось 25 000 примірників книг.
Понад 30 років працювали в бібліотеці В.Тучабська, В.Форостовець, М.Нікитенко. Протягом 1970-1976 рр. бібліотекою завідувала О.Сакальська. В цей період від основного книжкового фонду був відокремлений фонд художньої літератури. Довідково-бібліографічній апарат бібліотеки почав формуватися також у 70-ті роки.
Багато структурних змін відбулося у бібліотеці за останні 30 років, відтоді, як її очолила О.Соколова. Було створено абонемент наукової і навчальної літератури, а також нові відділи: комплектування і наукової обробки літератури; довідково-бібліографічний; науково-технічної інформації; відділ обслуговування та книгозберігання; розширилась мережа кафедральних бібліотек. Наприкінці 80-х років завершилось упорядкування довідково-бібліографічного апарату бібліотеки та індексування книжкового фонду і каталогів згідно з Бібліотечно-бібліографічною класифікацією. Щорічно фонд бібліотеки поповнювався на 10-12 тисяч примірників друкованих джерел, 140 назв періодичних видань, з них 35 - іноземних.
У 1982 році за наказом Міністерства культури УРСР - бібліотека КДХІ стає Республіканським методичним центром для бібліотек училищ художніх, театральних, хореографічного, циркового, декоративно-ужиткового мистецтва. У зв"язку з цим змінився її статус - з ІV категорії бібліотеку переведено на III. Разом з цим збільшився обсяг бібліотечних робіт: створюється картотека науково-методичних праць викладачів інституту; співробітники бібліотеки працюють в архівах і наукових бібліотеках Києва, збираючи документи та матеріали з історії інституту. Розпочато також роботу з ретроспективного розкриття книжкового фонду шляхом щомісячних тематичних переглядів літератури; готуються списки літератури на допомогу викладачам-науковцям та списки нових надходжень.
Зараз у бібліотеці функціонує 3 відділи: комплектування і наукової обробки документів; довідково-бібліографічний; відділ обслуговування та книгозберігання. Штат працівників становить 16 співробітників, 12 з яких мають вищу бібліотечну освіту, 10-стаж роботи понад 20 років, 5 - стаж роботи від 5 до 15 років.
Бібліотека обслуговує за єдиним обліком близько1500 читачів. Книжковий фонд на 1 жовтня 2011 року складає 160600 примірників документів, з них 97500 - з мистецтва. Фонд бібліотеки унікальний: тут є рідкісні видання з архітектури, живопису, графіки та інших видів образотворчого мистецтва, 190 папок фототаблиць колекції В.Щавинського (картини голландських та фламандських майстрів), архітектурні увражі 1860-х років видання, таблиці Брукмана, альбоми картинних галерей світу (Третьяковської, Дрезденської, Уфіцці, Пітті, музей Прадо та ін.). У фонді зберігається періодика XIX- початку XX ст. ("Аполлон", "Золотое руно", "Старые годы" та ін.). Фонд рідкісних видань нараховує близько 7000 одиниць.Фонд бібліотеки регулярно поповнюється науково-методичними працями викладачів..Останніми роками до бібліотеки передали свої книжкові колекції такі добродії: В. Томашевський (Канада), Л. Нейріс, Д. Степовик, В. Клєваєв, Я. Аксерт, В. Бойкович (США) та ін., багато викладачв, студентів, видавців дарують бібліотеці окремі видання.
Наприкінці 2004 року бібліотека, окрім традиційних форм роботи, розпочала впровадження автоматизації основних бібілотечних процесів (комплектування, обробка документів, бібліографія, обслуговування читачів) та формування електронного каталогу (ЕК) на фонд документів бібліотеки Академії в інформаційному просторі автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи „УФД/Бібліотека”. На 1 жовтня 2011 року у ЕК введено 62000 описів на документи. Бібліотекою самостійно створені такі БД: „Автори НАОМА”, Дисертації та автореферати дисертацій у фонді бібліотеки НАОМА”, „Колекції книг у фонді бібліотеки НАОМА”, „Статей із періодичних видань та видань, що продовжуються”. З 2011/2012 навчального року у каталожній залі читального залу налагоджені 2 термінали для роботи читачів у ЕК. У 2010 році бібліотека розпочала штрихкодування нових надходжень документів, що в майбутньому дозволить перейти на автоматизовану видачу документів користувачам.
Пріоритетними напрямками бібліотечної діяльності залишаються: поповнення фондів та збереження їх у належному стані для теперішніх і майбутніх читачів; подальша автоматизація бібліотечних процесів як складова престижу сучасної бібліотеки; розширення зв'язків з бібліотеками інших відомств та організацій; удосконалення обслуговування різних груп читачів з метою сприяння навчальному процесу та науково-дослідницькій роботі.
Колектив бібліотеки НАОМА.
Сидять (зліва направо): Н. С. Дроб'язко, Н.
В. Москаленко, директор бібліотеки О. Ф.
Соколова, І. Р. Дяченко.
Стоять: О. Ю. Глушкова, О. М. Волошина, Т.
А. Галась, Л. М. Кобзаренко, О. Ю. Метіль,
К. О. Бадянова, О. В. Черкашина. 2007
|
|
